Учитель спитав Цзигуна:
— Хто з вас кращий, ти чи Хуей?
Цзигун відповів:
— Як смію я порівнювати себе з Хуеєм? Хуей, почавши що-небудь одне, вже знає решту десять; а я, почавши що-небудь одне, знаю ще лише про друге.
Учитель сказав:
— Не рівня, я згоден, ти йому не рівня.
Цзай Юй заснув серед білого дня.
Учитель сказав:
— Не вирізати візерунка на гнилому суку, стіну з гною не штукатурити. То за що дорікати мені Юю?
Учитель ще сказав:
— Спочатку я спілкувався з людьми так: слухаючи їхні речі, вірив, що виконають обіцяне; та тепер я поводжу себе інакше: слухаючи їхні речі, чекаю, коли виконають. Я так перемінився через Юя.
Учитель сказав:
— Мені ще не траплялися тверді, непохитні люди.
Хтось зауважив:
— От Шень Чен.
Учитель заперечив:
— Як може бути він непохитним,
Коли так багато жадає?
Цзигун сказав:
— Я не хочу робити іншим того, чого я не хочу, щоб інші робили мені.