— Цього робити не можна.
Але вони влаштували йому пишний похорон.
Учитель сказав:
— Хуей на мене дививсь як на батька, а я не зміг поставитись до нього як до сина. У цьому не моя провина, а ваша, діти!
Цзи лу спитав про служіння духам померлих і богам. Учитель відповів:
— Не знаючи, як служити живим,
Чи зумієш служити їхнім духам?
— Насмілюсь дізнатися, що таке смерть?
— Не знаючи життя,
Як пізнаєш смерть?
У присутності Учителя Мінь Цзи поводився ввічливо й суворо, Цзилу мав рішучий
і твердий вигляд, Жань Ю, Цзигун здавались м’якими людьми. Учитель був задоволений.
— Такі, як Чжун Ю, не вмирають своєю смертю.
Коли в князівстві Лу стали перебудовувати довгу скарбницю, Мінь Цзицзянь спитав:
— А що, як її відновити? Навіщо неодмінно перебудовувати?
Учитель тоді про нього сказав:
— Звичайно він мовчить,
А скаже — влучить точно.
Учитель спитав:
— З якої речі в моєму домі гуслі, Ю?
ebooksa