Сидів на килимку з товстих шкур лисиці та єнота. Коли завершувався траур, надівав на пояс усі підвіски. Завжди носив лише юбки, зшиті з обрізків тканини, окрім випадків, коли брав участь у якій-небудь урочистій церемонії.
Коли йшов висловити співчуття, не надягав халата з каракулю й чорної шапки.
Першого дня року завжди приходив до двору в придворному вбранні.
Коли постував, неодмінно надягав чисту полотняну білизну. У цей час їв іншу "їжу й не сидів удома де зазвичай.
Він не відмовлявся від шеретованого рису й подрібненого м’яса. Не їв скислого рису, трохи зіпсованих риби чи м’яса. Не їв ї’жу з поганим запахом і кольором. Не їв того, що було погано приготовано і подано не вчасно. Не їв неправильно розібраного м’яса. Не їв без відповідного соусу.
Хай навіть було б і багато м’яса, він уникав з’їдати його більше, ніж рису. І лише у вині себе не обмежував, але не був п’яний.
Відмовлявся від вина і м’яса, куплених на ринку.
У їжі не обходився без імбиру.
Ів небагато.
Беручи участь у князівському жертвопринесенні, він ніколи не залишав жертовного м’яса на ніч. А в інших випадках він не залишав його більш ніж на три дні. І його не їв, якщо воно лежало понад три дні.
Ів мовчки; коли лягав спати, не розмовляв.
Навіть коли їв грубу просту їжу, то завжди приносив із неї трошки в жертву і при цьому виражав усім своїм виглядом строгу шану.
Він не сідав на циновку, послану криво.
Коли був на бенкеті в своєму селі, то йшов із нього лише після старих.
Коли в його селі виганяли демонів по-шестей, він стояв на східних східцях в урочистому вбранні.
Коли переказував кому-небудь із іншого князівства з тим, хто туди їхав, вітання, то, проводжаючи від’ї’жджого, двічі йому вклонявся.
Коли сановник Доброчинний прислав йому ліки, він узяв їх уклонившись і сказав:
— Я не знаю їх властивостей і не смію ними користатись.
Коли в нього згоріла стайня, Учитель, повернувшись від князя, спитав:
— Ніхто не постраждав?
ebooksa