Вислови

22
18
20
22
24
26
28
30

— Буває, з’являються пагони, але не цвітуть;

Буває, що цвітуть, але не дають плодів.

23

Учитель сказав:

— Молодших за віком треба поважати. Як знати, можливо, в майбутньому вони будуть не гірші за нас? Але не гідний поваги той, хто не став відомим, доживши до со-рока—п’ятдесяти років.

24

Учитель сказав:

— Як можна не погоджуватися зі справедливим зауваженням? Але при цьому важливо самому виправитися. Як можна не радіти делікатно висловленій пораді? Але при цьому важливо осягнути її суть. Я не можу допомогти тим людям, що лише погоджуються, але себе не виправляють і радіють, не осягаючи суті.

25

Учитель сказав:

— Головне — будь чесний і правдивий; із тими, хто тобі не рівня, не дружи і не бійся виправляти свої помилки.

26

Учитель сказав:

— Можна з воєводою розлучити солдатів. Але не можна прагнень у простих людей відняти.

27

Учитель сказав:

— Чи це не Ю, хто не соромиться стояти поряд с одягненими в хутро лисиці та єнота, коли на нім накинутий поношений халат, підшитий закошланими коноплями?

Коли не заздрий і не пожадливий, Що може зробити він поганого?

Цзилу ці вірші повторював усе життя. Учитель на це зауважив:

— Для досягнення добра цього не досить.

28

Учитель сказав:

— Стає відомо, які стійки сосна і кипарис, лише з настанням холодного сезону.

29

Учитель казав:

— Тямущий не сумнівається,

Людяний не тривожиться,

Сміливий не боїться.