Танго смерти-2. В Буэнос-Айресе

— Проект по активным действиям в России.

— Знаете…

— И его отвергли

— Увы

И тут Сикерд решил сходить ва-банк

— Хотите знать мое мнение?

— ???

— Когда хотят поиметь историю, у истории разрешения не спрашивают…

Костенко думал несколько секунд, потом доверительным тоном спросил:

— Вы и правда так думаете?

— Я голосовал за Трампа, — уверил его Сикерд.

А пластинка уже сменилась:

Поглянь, ось перший сніг… І мрія біла із недавніх днів, І вдаль летить з-під стріх Прядиво дивне із туги і снів… Поглянь у серце, що томиться самітнє І виглядає тебе із далини… В своїй скорботі воно таке привітне… Ах, повернися із срібної імли! Пришли на крилах сну Завзяття змагу і відчай жаги, Тугу свою кріпку І розмах, що не боїться зими! В годину тиху ти розкажи про мрію, Що каже нам віддати юність в дар, І розігріває серця у сніговію, Вливає в жили нам полум"яний жар! Ми йдем, а гімн в душі І крок несхитний по тріумф — чи смерть, Щоби великі дні Свідчили гідно про кривавий герць! Одна шалена нас полонила доля, Що дарувала любов, як ніжний квіт. Чи переможем, чи згинем за волю, Жить буде вічно порив, заклятий в міт! Одна шалена нас полонила доля, Що дарувала любов, як ніжний квіт. Чи переможем, чи згинем за волю, Жить буде вічно порив, заклятий в міт![23]

…

На обратном пути — Сикерд заехал в магазин, где торговали съестным, взял первое что попалось — водка, кажется. Ему было сильно не по себе.

П…ц.

Вляпались.

Какого хрена он только в это полез, ну какого хрена?

Он сидел в машине. Смотрел на идущих по улице людей. И не мог понять.

Какого хрена?!

Костенко сказал слишком много. Е…ный пророк, мать его. Такого типа люди не могут держать все в себе, им противопоказана тайная деятельность, она им претит. Им надо выступать, надо нести в мир свои идеи, надо потрясать…