— Ось уся група, — бурмотів він про себе. — Емілі Брент, Віра Клейторн, лікар Армстронґ, Ентоні Марстон, старий суддя Ворґрейв, Філіп Ломбард, генерал Макартур, кавалер орденів Святого Михайла й Святого Георгія та ордена «За видатні заслуги», і прислуга: містер Роджерс із дружиною.
Він закрив записник і поклав його назад у кишеню. Зиркнув на чоловіка, що дрімав у кутку.
— Перепився, — поставив точний діагноз містер Блор.
Він почав вдумливо перебирати справи в голові.
— Здається, робота дуже проста, — подумав він. — Навіть не уявляю, що може піти не так. Сподіваюся, мій вигляд не викликатиме підозр.
Він підвівся та уважно подивився на своє відображення у дзеркалі. Обличчя з вусиками, що відбивалося там, видавало військового. Воно було майже безвиразне, із сірими, близько посадженими очима.
— Міг би зійти за майора, — промовив містер Блор, — але ні, я забув. Там же є той старий військовий. Одразу вирахує мене. Південна Африка, от моя легенда. Жоден із гостей не має з нею нічого спільного, а я саме читав той буклет, то зможу щось сказати про країну.
На щастя, жителем колоній міг бути хто завгодно. Містер Блор розумів, що представивши себе як грошовитого чоловіка з Південної Африки, він може ввійти в будь-яке товариство невикритим.
Солдатський острів. Він пам’ятав його ще з дитинства… Смердюча скеля з купою чайок за милю від узбережжя. Назву він отримав через схожість із головою чоловіка.
Чудова ідея побудувати на ньому будинок! У негоду там жахливо! Але в мільйонерів свої примхи!
Старий у кутку прокинувся і промовив:
— У морі ніколи не можна бути впевненим, ніколи!
Блор згідливо кивнув.
— Так, правду кажете.
Моряк двічі гикнув і сумно сказав:
— Наближається шквал.
Блор відповів:
— Та ні, чоловіче. Чудовий день.
Старий сердито заперечив:
— Шторм іде! Я відчуваю його в повітрі.
ebooksa