— Авжеж, мамо… Адвокат казав…
Долорес випустила сина з обіймів і підійшла до мене.
— Сеньйоре адвокате! — вхопила вона мене за руку. — Я знала, що ви його знайдете! Знала! Я ніколи цього не забуду!
Я вирішив скористатися з нагоди.
— Я маю до вас прохання… Прошу мені вірити і точно виконувати мої вказівки, — мовив я значливо.
— Звісно, сеньйоре адвокате. Я все робитиму, як ви скажете. Аби тільки Маріо повернувся додому.
— Повернеться. Найпізніше завтра до полудня ви будете вдома. А зараз вислухайте мене спокійно й уважно. Нам доведеться взяти назад обвинувачення проти інституту Бурта, а також відмовитися від усяких домагань на авторський доробок вашого колишнього чоловіка, Хосе Браго.
— Розумію, — сеньйора де Ліма кивнула головою і значуще глянула мені у вічі.
Я збагнув, що Долорес витлумачила мої слова як маневр повести далі боротьбу з Боннардом, необхідний для безпеки Маріо. Чи міг я лишити її при цій думці? З одного боку це було б зручно, але, безперечно, не дуже чесно.
— Я не впевнений, чи ви правильно оцінюєте ситуацію, — промовив я. — Я не належу до легковірних людей, але мушу вам сказати: ви надаремне звинувачуєте свого брата в брехні й закидаєте йому надмірну довірливість. Хосе Браго справді живий, хоч і не в тому значенні, в якому ми звикли це розуміти. Живий не весь він, не його тіло, а, так би мовити, його думки, його особистість, його «я», одне слово, те, що ми звикли називати «душею». Зрештою, вам це найкраще розтлумачить професор Боннард…
— Я розумію. Все розумію, — квапливо запевнила сеньйора де Ліма.
— Але ж, мамо! Ти не віриш?!.. Маріо докірливо дивився на матір.
— Вірю, синку. Вірю! Можливо, ти маєш рацію. Я ще не зовсім розумію, але… Коли сеньйор адвокат каже і ти теж… І доктор сеньйорина Далі… Сеньйор професор дозволив тобі повернутися додому, правда? — несподівано звела вона розмову на інше.
— Ну що ти… Я завжди міг вернутися. Тут інша причина…
Хлопець запитливо глянув на мене.
— Яка причина? Скажи, синку, — в голосі Долорес я відчув тривогу.
— Ви, сеньйоро, надаремно й досі підозрюєте професора Боннарда в лихих намірах, — втрутився я в розмову. — Професор не силував Маріо лишатися тут. Присутності сина потребує Хосе Браго.
— Ах, Хосе…
Долорес розпачливо глянула на мене. Я вирішив довести розмову до кінця.
— Склалося так, що відсутність Маріо може негативно позначитися на психічному стані Хосе Браго. Правда, професоре?
ebooksa