— Ні. Я не обманюю. Не обманюю… — ридала Долорес.
Боннард дивився на мене, примруживши очі. Потім перевів погляд на Маріо і, нарешті, на його матір.
— То ви стверджуєте, що мікрорадіопередавач дав вам полковник да Сільва? — різко спитав він.
— Авжеж. Це да Сільва. Я нічого не знала…
— Ви чули, сеньйори, що сказала сеньйора де Ліма? — промовив Боннард офіційним тоном. — Врахуйте, сеньйоре адвокате, що коли виникне потреба, я покличу вашу клієнтку за свідка. І, звісно, всіх вас теж.
Професор знову ввімкнув принесений ним апарат, потім узяв мікрорадіопередавач, забраний у Долорес.
— Сеньйоре да Сільва, — сказав він голосно. — Попереджаю вас, що коли ви спробуєте використати одержану злочинним шляхом інформацію на шкоду інституту Бурта, вас буде притягнено до відповідальності. Все!
Боннард сховав обидва апарати до кишені.
— А тепер він нас чує? — запитав я стишеним голосом.
— Він не чув тільки тоді, коли я говорив у мікрофон. Точніше, він чув наше заглушування.
— Як ви виявили, що нас підслуховують?
— Це Хосе. Нейродин відзначається високою чутливістю до електромагнетичного випромінювання. Себто Хосе має щось на зразок «радіорозуму». Тож він і зафіксував появу в нашому приміщенні нового, не відомого йому джерела випромінювання…
— Хосе?!.. — повторила сеньйора де Ліма, перелякано дивлячись на Боннарда.
— Пора вам порозмовляти особисто зі своїм колишнім чоловіком.
— Мені?!
— Брат же казав вам… Хосе вимагає цієї розмови, — озвалася Катерина.
— Я… не хочу!
Очі Долорес знову виповнилися страхом.
— Я піду з тобою, мамо, — Маріо ніжно торкнувся її долоні.
Вона вчепилася йому в руку.