Час смертохристів. Міражі 2077

22
18
20
22
24
26
28
30

— Це звичайнісінький шантаж, — зневажливо відсунув послання Клинкевич. — Через два дні вони забудуть про всі погрози. Не піддавайтеся, батьку. Ці гнилі демократії поважають тільки силу. В них немає лідерів такого масштабу як ви, батьку. І кордон відкриють, і кредити дадуть, і посольство розблокують. Вчіться, батьку, в Гітлера, Сталіна і Кара-хана — їхній твердості й послідовності.

— Я чув, що Кара-хан помирає, — сказав гетьман.

Клинкевич щиро обурився:

— Брехня, батьку. Вчора Чингіз-Сарай оголосив, що тільки-но завагітніла тридцять восьма дружина Кара-хана.

Уявляєте, яка в нього апаратура? Це буде вже сто сорок восьма дитина!

Мережко був обережніший:

— Цього не можна ігнорувати, — передав він послання гетьману. — Треба йти на поступки в дрібницях. І залишатися твердими в стратегічних речах. Ну, наприклад, нащо нам здалася ця Божена О"Коннел? Вона племінниця Марти Джеферсон. Віддайте її нах. Пригальмуйте трохи Крейду. Є інформація, що дах у нього поїхав, може замордувати Гайдука. А Гайдук нам ще потрібний. Він знає дуже багато. І під час допиту вже погрожував Крейді, що невдовзі може вибухнути бомба...

— Яка бомба? — занепокоївся гетьман.

— Інформаційна. А ми не знаємо, що в ній закладено. Тому з Гайдуком треба грати більш тонку гру. Забрати цих м"ясників. Пообіцяти Гайдуку щось позитивне взамін за його співпрацю з нами...

— Може, ти і правий, — гетьман задумливо погладив бронзову лисину Черчілля, подумавши, що цьому рудому англійському лорду було набагато простіше керувати країною, бо ніякій король чи князь не стояли над ним і не заважали приймати ключові рішення.

— І ще одне, Ваша Ясновельможність, — докінчував свою думку Мережко. — Гайдук тепер у нас в руках, він не становить для вас ніякої загрози. Ми його скомпрометуємо по повній програмі і знищимо, коли захочемо. Але тільки він може відкрити, хто підклав вам таку свиню — уклав союз з Сапатерро, пішов на постачання зброї. Ми що — Росія? Чого ми ліземо в Америку? Нам своїх проблем не вистачає?

— Не треба так, — невдоволено ворухнувся Клинкевич. — Це не доведено. Може, це провокація америкосів? Щоб нас залякати?

Мережко підвівся.

— Дозвольте йти, Ваша Ясновельможність?

— Ідіть, — дозволив гетьман. — Інформуйте мене по Гайдуку.

— Слухаюсь.

Провівши поглядом директора ДерВару, гетьман глянув з докором на Клинкевича.

— А він має рацію. Підставили ви мене, бляді. А тепер сиди у цьому гівні, — він роздратовано відкинув послання Ширлі Ван Лі. — Що дав обшук квартири Гайдука? Чи знайдено докази його участі в підготовці перевороту?

— Квартира чиста. Але Прядко дав покази...

— Прядко, Прядко, — сумно зітхнув гетьман. — Він прекрасний генерал, але страшний боягуз. Блискуче планував операції, але коли наближався час наступу, в нього починався пронос. Це називалося «синдром Прядка».