Час смертохристів. Міражі 2077

22
18
20
22
24
26
28
30

Як визначний вчений-теоретик, дійсний член УСРАН, гетьман збагатив теорію і практику народовладдя проектом МОРД — модифікованої ритуальної демократії, який був з успіхом втілений у життя не тільки на території України, але і в інших країнах, що стали на шлях побудови демократії— Гаїті, Сьєрра-Леоне, Лівії, Ісламській республіці Албанія, Науру, республіці Чечня.

Гетьман Махун був справжнім козацьким патріотом, нагадуючи своїми душевними якостями та інтелектом колоритного гоголівського героя Тараса Бульбу. Його образ назавжди залишиться в пам"яті народній.

На засіданні, що відбулося 18 липня 2077 p., Верховне Керівництво України одностайно підтримало кандидатуру вірного учня і продовжувача справи гетьмана, справжнього махунця Клинкевича В.Я. і обрало його Гетьманом України. Народна підтримка гетьмана Клинкевича В.Я. у вигляді загальнодержавного всенародного голосування відбудеться у середу, 28 липня. Вперше в історії держави не використовуватиметься застаріла технологія голосування за допомоги бюлетенів та урн. Для зручності виборців можна буде голосувати, використовуючи комп"ютери, геджети, мобільні телефони, що дасть велику економію грошей і дозволить негайно підраховувати результати на центральному сервері виборчої комісії.

З метою увічнення пам’яті гетьмана К-Д. Махуна прийнято рішення про перейменування вулиці Васильківської в Києві на вулицю гетьмана Махуна, села Лісоводи Подільської землі, де народився гетьман, на село Махуни, Бронетанковій академії присвоїти ім’я генерала армії Махуна. Українській секції Російської Академії Наук (УСРАН) доручено видати наукову біографію гетьмана Махуна і підготувати до друку повне 6-ти томне видання творів (військові накази, політичні декрети, виступи та вітальні телеграми) покійного.

Оголошується триденна державна жалоба. Тіло покійного буде виставлено для прощання в Колонному залі Національної філармонії. Похорон відбудеться в Алеї Слави над Дніпром.

77.

Того ж вечора лікар Юра, який чергував по лікарні, прийшов до палати Гайдука з незмінним універсальним діагностичним апаратом. Відчувалося, що лікар чимось схвильований. Підключаючи датчики УДА, він кілька разів переплутав канали, чого з ним раніше не траплялося. Нарешті на екрані лептопа з’явилися знайомі схеми і зображення, що свідчили про покращення фізичного стану Гайдука.

— А ось давайте ще тут поглянемо, — мурмотів Юра, граючи на клавіатурі апарату як вправний піаніст. Гайдук прочитав:

ГЕТЬМАН СЬОГОДНІ ЗАГИНУВ. МОЖЛИВО ЙОГО ВБИЛИ. КЛИНКЕВИЧ ПРИЗНАЧЕНИЙ НОВИМ ГЕТЬМАНОМ. ВАМ ТРЕБА НЕГАЙНО ТІКАТИ ІНАКШЕ ВАС УБ"ЮТЬ. ЗАРАЗ ПІДЕТЕ ДО КАБІНЕТУ ЛІКАРЯ. УРА.

— Ой, — заклопотано сказав лікар Юра, — це мені дуже не подобається. Боюсь, щоб знову не відкрилася кровотеча. Тут болить?

— Дуже, — застогнав Гайдук.

— Тоді до кабінету. Зроблю вам блокаду. Тримайтеся за мене.

В кабінеті лікар Юра поклав Гайдука на маніпуляційний стіл й поставив ширму так, щоб закрити в"язня від камери спостереження. Брязкаючи хірургічними інструментами, Юра дав Гайдуку м"якеньку маску з полілату — останнього витвору нанотехнології. Гайдук натягнув маску на голову, а лікар Юра дістав з шафи дзеркальце й простягнув в"язню.

— Ой, болить дуже! — скрикнув Гайдук, побачивши, на що він перетворився. — Обережно.

— Сто тринадцятий, терпіть, козаче. Отаманом будете! — суворо наказав Юра.

У дзеркальці відбивалося обличчя лисого, змореного літами, тяжкою працею і алкоголем роботяги з кущавими бровами і глибокими зморшками — типове середньостатистичне обличчя, що його важко було запам"ятати. Гайдук, стогнучи, бо й справді було боляче, перевдягнувся в сіру спецівку й подерті штани служника моргу, а на шию повісив бейдж з трьома рівнями захисту. Встиг запам’ятати, що він — Іван Остапенко.

Лікар Юра жестом показав, що треба поспішати.

— Лікарю, — спитав жалібно Гайдук, — а якщо вночі знову розболиться?

— Я закінчую чергування, але передам вас колезі Євлогію. Він зробить вам уколи. Все, все, ідіть.

Вивів Гайдука через мертву зону у системі спостереження й виштовхав у коридор. Там Гайдука вже чекав напарник у такому ж сірому вбранні. Він голосно лайнувся: