Я продовжував бігти через поле до трапа корабля і побачив велику ескадрилью вертольотів. Близько ста спускалося з неба і, здавалося, прямували прямо на мене.
Макс уже завів двигуни «Воннеґута», і я наказав йому злітати, щойно піднявся на борт. Досягши панелі керування, вижав швидкість на максимум. Рій «шісток» віддалявся, але відчайдушно намагався мене наздогнати. Мій корабель стрімко піднімався в небо, і тут з декількох напрямків почався обстріл. Але мені пощастило. Мій корабель був швидким, а щити — найсучаснішими, так що їм вдалося втримати оборону, поки я вийшов на орбіту. Але в останній момент вони відмовили, і корпус «Воннеґута» постраждав від тривожної кількості пошкоджень за секунди до світлового стрибка.
Я ледве втік. Виродки майже дістали мене.
Мій корабель був у поганому стані, тому замість того, щоб повернутися безпосередньо до фортеці, я вирушив до «Гаражу Джо» — орбітальної ремонтної станції в Секторі-10. «Джо» був чесною установою з NPC-персоналом, розумними цінами і блискавичним обслуговуванням. Я звертався до них завжди, коли «Воннеґут» потребував ремонту чи модернізації.
У той час як Джо і його хлопці працювали над моїм кораблем, я надіслав Ейчу короткого електронного листа, аби подякувати. Я сказав йому, якщо він відчував переді мною якийсь борг, то тепер відплатив у повному обсязі. Я також визнав, що був цілковито бездушним егоїстичним мудаком і благав мене пробачити.
Як тільки ремонт корабля завершили, я попрямував назад до своєї фортеці, і провів там залишок дня, переглядаючи новини. Вістка про Фробозз уже поширилася, і кожен мисливець, який міг собі це дозволити, вже туди телепортувався. Кожної хвилини тисячі інших прибували на космічних кораблях, щоб приєднатись до бою з «шістками» і отримати власну копію Нефритового ключа.
У прямому ефірі транслювали сотні масштабних битв, що спалахували на Фробоззі навколо майже кожної копії «місця давно забутого». Великі клани мисливців у черговий раз об’єдналися, щоб розпочати скоординовану атаку на «шісток». Це був початок того, що ввійде в історію як «Битва за Фробозз», втрати зростали з обох сторін.
Я також стежив за Табло, чекаючи підтвердження того, що «шістки» збирали копії Нефритового ключа, поки їхні сили тримали опозицію на віддалі. Як я і боявся, наступним збільшився рахунок Сорренто. Він підскочив на 17000 очок, переміщаючи його на четверте місце.
Тепер, коли «шістки» точно знали, де і як отримати Нефритовий ключ, я очікував побачити, як почнуть збільшуватись рахунки інших їхніх аватарів. Але, на мій подив, наступним аватаром, що отримав Нефритовий ключ, був не хто інший, як Шото. Він зробив це менш ніж за двадцять хвилин після Сорренто.
Якимось чином Шото вдалося ухилитися від орди «шісток», що в даний час кишіли по всій планеті, зайти в білий дім, зібрати всі дев’ятнадцять необхідних скарбів та отримати копію ключа.
Я продовжував дивитися на Табло, очікуючи побачити, як збільшиться рахунок його брата Дайто. Але цього не сталося.
Натомість, через кілька хвилин після того, як Шото отримав свою копію ключа, ім’я Дайто взагалі зникло з Табло. Цьому було тільки одне можливе пояснення: Дайто вбили.
Протягом наступних дванадцяти годин на Фробоззі продовжував панувати хаос, кожен мисливець в ОАЗі намагався досягти планети і приєднатися до бійки.
Шістки розосередили свою велику армію по всій планеті в сміливій спробі заблокувати всі 512 копій гри «Zork». Але така величезна і добре оснащена армія цього разу виявилась не достатньо чисельною. Тільки сім їхніх аватарів отримали Нефритовий ключ того дня. І коли клани мисливців розпочали скоординовану атаку на «шісток», «телепні в синьому» зазнали важких втрат і були змушені відступити.
За декілька годин верховне командування «шісток» вирішило застосувати нову стратегію. Стало очевидним, що вони не в змозі утримувати понад 500 різних блокад або відбиватись від напливу мисливців. Тому вони перегрупували всі свої сили навколо десятка суміжних копій «Zork» поблизу південного полюса планети. Вони встановили потужні силові щити над кожним з них і розмістили поза стінами щита танкові батальйони.
Така стратегія спрацювала, і сил «шісток» виявилось достатньо, щоб утримувати ці десять місць і не дати будь-якому іншому мисливцю потрапити всередину (а в інших мисливців у цьому вже й не було потреби, адже понад 500 інших ігрових полів тепер були відкритими та незахищеними). Тепер, коли «шістки» могли працювати спокійно, вони сформували десять рядів аватарів позаду кожного білого дому і один за одним пускали своїх, щоб ті отримали Нефритовий ключ. Всі це бачили, бо очки біля номерів співробітників IOI на Табло почали збільшуватися на 15000.
У той же час почали збільшуватися і рахунки сотень мисливців. Тепер, коли місце Нефритового ключа було загальновідомим, розшифрувати катрен і отримати ключ було неважко. Його могли отримати всі, хто вже пройшов Перші ворота.
Під кінець Битви за Фробозз, позиції на Табло виглядали так:
Турнірна Таблиця:
1. Арт3міда 129,000
ebooksa