Першому гравцеві приготуватися

Раптом по колінку донісся голос Дайто.

— Шото!— закричав він. — Я думаю, що тут хтось є! Хтось всередині…

Його голос обірвався. У ту ж мить його аватар завмер наче кам’яний, а над головою з’явився значок виходу з ОАЗи.

Вихід з профілю в момент бою був рівнозначний самогубству. Процедура передбачала, що аватар застигав на місці на шістдесят секунд. У той час він був абсолютно беззахисним та вразливим для атак. Таку процедуру створили, щоб не дозволити аватару просто уникнути бою. Потрібно було або стояти до кінця, або відступити перед виходом у безпечне місце.

Процес виходу аватара Дайто розпочався у найбільш непідходящий момент. Як тільки його аватар завмер, з усіх боків почались обстріли та лазерні атаки. Червоний попереджувальний сигнал на його грудях почав миготіти все швидше й швидше, поки не загорівся безперервним червоним. Коли це сталося, гігантська фігура Дайто похитнулася і завалилася, ледь не роздавивши Шото і «Куросаву». Впавши на землю, тіло аватара трансформувалося і зменшилось до свого нормального розміру та вигляду. Тоді він почав зникати взагалі, повільно розчиняючись у повітрі. Коли аватар Дайто повністю зник, на землі залишилося декілька предметів — все, що на той час зберігалось в інвентарі, включаючи Бета-капсулу. Дайто помер.

На екрані знов з’явився розмитий силует — Шото кинувся забрати речі Дайто. Тоді він розвернувся і побіг назад на борт «Куросави». Корабель злетів і рванув на орбіту, по дорозі відстрілюючись.

Це нагадало мені власну відчайдушну втечу з Фробозза. На щастя для Шото, його брат знищив більшість бойових кораблів «шісток», а підкріплення ще не прибуло.

Шото зміг вийти на орбіту і на світловій швидкості втекти. Ледве-ледве.

* * *

Відео закінчилося і Шото закрив вікно.

— Як, на твою думку, «шістки» дізналися, де він жив? — запитав я.

— Не знаю, — відповів Шото. — Дайто був обережним. Він замітав усі сліди.

— Якщо вони знайшли його, то можуть знайти і тебе теж, — сказав я.

— Знаю. Я вжив заходів.

— Гаразд.

Шото взяв Бета-капсулу зі свого інвентаря і простягнув мені.

— Дайто хотів би, щоб вона була в тебе.

— Ні, — заперечив я. — Думаю, тобі варто залишити її в себе. Може знадобитися.

Шото похитав головою.

— У мене є всі інші його предмети. Цей мені не потрібен. І я його не хочу.

Він простягнув Капсулу мені, наполягаючи.