«Black Tiger». Розроблено «Capcom», 1987.
У центрі монітора гри відкрилася воронка, яка почала засмоктувати сміття, паперові стаканчики, взуття для боулінгу — все, що не було прибито. Включаючи мене. Рефлексивно я схопився за джойстик автомата «Time Pilot». Ноги підняло в повітря, оскільки вихор невблаганно продовжував тягти мого аватара.
У цей момент я насправді посміхався в передчутті. Я був готовий, адже освоїв «Black Tiger» давно, ще під час першого року Полювання.
У роки перед смертю, коли Галлідей жив в ізоляції, він виставив на своєму веб-сайті тільки коротку анімацію. На ній був його аватар Анорак, що сидів у бібліотеці свого замку, змішуючи зілля і заглибившись в книжки. Ця анімація безперервно повторювалась протягом десяти років, поки її врешті не змінило Табло вранці після смерті Галлідея. На тій анімації, на стіні позаду Анорака можна було побачити велику картину з чорним драконом.
Мисливці списали не одну статтю на форумах, сперечаючись про значення картини, про те, що чорний дракон символізує та чи символізує він щось взагалі. Але я був упевнений у його значенні з самого початку.
В одному з найдавніших записів в «Альманасі Анорака» Галлідей писав, що кожного разу, коли його батьки починають кричати одне на одного, він утікав з дому і їхав на велосипеді в місцевий боулінг, щоб пограти у «Black Tiger». Тому що це була гра, яку він може пройти за один четвертак. «AA» 23:234: «За один четвертак, «Black Tiger» дозволяє мені втекти від гнилого існування на три славні години. Досить непогано».
«Black Tiger» вперше випустили в Японії під оригінальною назвою «Burakku Doragon». Чорний Дракон. Гра була перейменована для американського релізу. Я дійшов висновку, що картина чорного дракона на стіні кабінету Анорака була тонким натяком, що «Burakku Doragon» зіграє ключову роль у Полюванні. Тому вивчав гру доти, поки, як і Галлідей, не міг пройти її до кінця за один четвертак. Після цього я продовжував грати в неї кожні кілька місяців, просто щоб бути в формі.
Тепер, здається, моя передбачливість і старанність окупляться.
Я зміг втриматись за джойстик «Time Pilot» лише декілька секунд. Тоді мого аватара засмоктало прямо в монітор «Black Tiger».
На мить потемніло. Тоді я опинився в сюрреалістичній обстановці.
Я тепер стояв у вузькому коридорі підземелля. Зліва була висока стіна з сірого каменю з вбудованим черепом дракона. Стіна тягнулась вгору і вгору, зникаючи в тіні вище. Я не бачив стелі. Підлога підземелля складалася з літаючих круглих платформ, розташованих впритул одна до одної лінією, яка зникала в темряві попереду. Праворуч від мене, за краєм платформи, не було нічого — тільки нескінченна чорна порожнеча.
Я обернувся, але виходу за мною не було. Ще одна висока стіна, що тягнулась вгору до чорноти.
Я подивився на тіло свого аватара. Тепер я виглядав точно як герой «Black Tiger» — м’язистий, напівголий воїн-варвар, одягнений в броньовані стрінги та рогатий шолом. Права рука ховалася в дивній металевій рукавичці, з якої звисали довгі прямокутні ланцюги з голчастою металевою кулькою на кінці. Ліва рука спритно тримала три метальні кинджали. Я кинув їх у чорну порожнечу справа, й інші три такі самі кинджали миттєво з’явилися в руці. Коли я спробував підстрибнути, то злетів на тридцять футів вгору і приземлився на землю з котячою грацією.
Тепер я зрозумів. Мені доведеться зіграти у «Black Tiger». Але не в знайомий мені п’ятдесятирічний 2-D платформер з бічною прокруткою. Я стояв всередині нової, імерсивної, тривимірної версії гри, яку створив Галлідей.
Мої знання механіки, рівнів та ворогів оригінальної гри стануть у пригоді, але гра буде зовсім іншою і потребуватиме зовсім інших навичок.
Перші ворота привели мене всередину одного з улюблених фільмів Галлідея, Другі ворота — в одну з його улюблених відеоігор. Поки я розмірковував над закономірностями, на дисплеї з’явилося повідомлення: «Вперед!»
Я роззирнувся. Стрілка, вирізана в кам’яній стіні зліва від мене, вказувала шлях вперед. Я потягнувся, похрустів кісточками пальців і зробив глибокий вдих. Тоді приготував зброю і побіг уперед, стрибаючи з платформи на платформу назустріч першим супротивникам.
Галлідей сумлінно відтворив кожну деталь восьмирівневого підземелля «Black Tiger».
Початок дався важко і я втратив життя, перш ніж навіть пройшов першого боса. Але тоді почав звикати до тривимірної гри (і від першої особи). Зрештою, я ввійшов в ритм.
Я тиснув уперед, стрибаючи з платформи на платформу, нападав у повітрі, ухилявся від натиску хижих згустків, скелетів, змій, мумій, мінотаврів і… так, ніндзя. Кожен переможений перетворювався на купку «монет Зенні», які пізніше можна було використати для придбання броні, зброї і мікстур в одного з бородатих мудреців, розкиданих на кожному рівні. (Ці «мудреці» вирішили, що створення невеликого магазину в центрі підземелля, що кишить монстрами, буде гарною ідеєю.)
ebooksa