Першому гравцеві приготуватися

— Ти жартуєш? — запитав Шото.

Я похитав головою.

— Ти не жартуєш? — запитала Арт3міда. — Як це можливо? Сорренто має Кришталевий ключ і знає, де ворота. Все, що йому потрібно зробити, це відкрити чортову штуку і зайти всередину, так?

— Так було з двома першими воротами, — відповів я. — Але Треті ворота інші. — Я відкрив у повітрі біля себе велике вікно з відео. — Самі гляньте. Це з відеоархіву «шісток». Їхня перша спроба відкрити ворота.

Я натиснув «грати». Відео починалось зі зображення аватара Сорренто, який стояв перед вхідними воротами Замку Анорака. Вхід замку, який був неприступний роками, відчинився перед ним, наче автоматичні двері у супермаркеті.

— Вхід до замку відкривається аватару, який тримає Кришталевий ключ, — пояснив я. — Якщо аватар не має копії ключа, він не зможе перетнути поріг і зайти в замок, навіть якщо двері вже відкриті.

Ми всі спостерігали, як Сорренто пройшов через вхід до великого золотого фойє, перетнув його і опинився біля великих Кришталевих воріт у північній стіні. В самому центрі була замкова щілина, а безпосередньо над нею — три блискучі слова: «Любов. Надія. Віра.»

Сорренто ступив уперед, тримаючи копію Кришталевого ключа, вставив його у замкову щілину і повернув. Нічого не сталося.

Сорренто подивився на три надруковані слова.

— Любов, надія, віра, — проказав він уголос.

Знову ж таки, нічого не сталося.

Сорренто витяг ключ, ще раз проказав слова, потім знову вставив ключ і повернув його. Знову нічого.

Я вивчав реакцію Ейча, Арт3міди і Шото. Їхні хвилювання і цікавість тепер змінились на концентрацію, адже вони намагалися вирішити загадку. Я зупинив відео.

— Коли Сорренто в системі, за кожним його кроком спостерігає команда консультантів і дослідників, — сказав я. — Можна почути їхні голоси на деяких відео, дають пропозиції та поради через комлінк. Досі з них було мало користі. Дивіться…

На відео Сорренто робив ще одну спробу відкрити ворота. Він зробив все точно так, як і раніше, але цього разу повернув Кришталевий ключ проти годинникової стрілки, а не за нею.

— Вони спробують кожну дурну річ, яку тільки можна уявити, — продовжив я. — Сорренто повторюватиме слова латинською. Ельфійською. Клінгонською. Потім почне декламувати Перше Послання до Коринтян 13:13, біблійний вірш зі словами «любов, надія і віра». Судячи з усього, «любов, надія і віра» також є іменами трьох убитих католицьких святих. Останні кілька днів «шістки» намагаються знайти в цьому якийсь сенс.

— Ідіоти, — сказав Ейч. — Галлідей був атеїстом.

— Вони впадають у відчай, — сказав я. — Сорренто перепробував усе, крім як опуститись на коліна, виконати невеликий танець і засунути у замкову щілину мізинець.

— Напевно, це наступний пункт на порядку денному, — посміхаючись сказав Шото.

— Любов, надія, віра, — сказала Арт3міда, вимовляючи слова повільно. Вона повернулася до мене. — Звідки я це знаю?