Першому гравцеві приготуватися

— Так, — відповів я. — Думаю, що так.

— Добре, — сказав він, підморгуючи. — Не повторюй моєї помилки. Не ховайся тут вічно.

Він усміхнувся і ступив кілька кроків до мене.

— Добре. Думаю, тепер все. Час закінчувати мені цю драму.

Галлідей почав зникати. Він усміхнувся і помахав на прощання, а його аватар повільно зникав у повітрі.

— Удачі, Парзівалю, — сказав він. — І дякую. Дякую, що зіграв у мою гру.

Тоді він повністю зник.

* * *

— Ей, ви там? — сказав я у порожнечу через кілька хвилин.

— Так! — схвильовано відповів Ейч. — Ти нас чуєш?

— Тепер так. Що сталося?

— Система обірвала наш голосовий зв’язок, як тільки ти увійшов до офісу Галлідея, тому ми не могли говорити з тобою.

— На щастя, ти не потребував нашої допомоги, — сказав Шото. — Чудово впорався.

— Вітаю, Вейде, — почув я Арт3міду.

І я міг сказати, що вона сказала це щиро.

— Дякую. Але я не зробив би цього без вас, друзі.

— Маєш рацію, — сказала Арт3міда. — Не забудь про це, коли говоритимеш зі ЗМІ. Оґ каже, що кілька сотень репортерів уже прямують сюди.

Я озирнувся на книжкову полицю, яка приховувала Велику Червону Кнопку.

— Ви бачили все, що сказав мені Галлідей перед зникненням?

— Ні, — відповіла Арт3міда. — Ми бачили все до моменту, коли він сказав: «Використовуй свої сили тільки на благо». Тоді відео зникло. Що трапилось після цього?

— Нічого особливого, — сказав я. — Розкажу пізніше.