Ганнібал

— На першій сторінці…

— Не треба мені читати. Виведи на монітор.

«Т», «д» та «м» випадають із говірки Мейсона.

Великий монітор над ліжком тріскотить. Синьо-зелене забарвлення змінюється на рожеве, і на екрані з’являються титульні дані «Базікала».

— «АНГЕЛ СМЕРТІ: КЛАРІС СТАРЛІНГ, УБИВЧА МАШИНА ФБР», — читає Мейсон за три повільні подихи респіратора. Він може збільшувати світлини.

З-під покривал на ліжку визирає тільки одна рука. Нею він ще трохи може рухати. П’ясть рухається, мов блідий краб-павук, радше за рахунок пальців, аніж м’язів цієї немічної руки. Оскільки Мейсон не може сильно рухати головою, аби роздивитися потрібні предмети, то вказівний і середній пальці обмацують простирадло, мов щупи, а великий, підмізинний і мізинець переносять п’ясть із місця на місце. Рука знаходить пульт, яким Мейсон може наближати зображення й гортати сторінки.

Мейсон читає повільно. Лінза над його єдиним оком тихо шипить двічі на хвилину, розбризкуючи рідину на очне яблуко без повік, від чого лінза часто запотіває. Він витрачає двадцять хвилин на те, щоб подолати головну статтю й бічну колонку.

— Виведи рентген, — сказав Мейсон, коли закінчив.

Зображення з’явилося за хвилину. Для того щоб показати на моніторі великий аркуш рентгенівського знімка, знадобився світловий стіл. На знімку був людський п’ясток, явно пошкоджений. Інший план, на якому видно п’ясток і цілу руку. Вказівник, наведений на рентгені, виокремлював старий перелом плечової кістки, посередині між ліктем і плечем.

Мейсон дивився на нього протягом численних подихів.

— Виведи лист, — зрештою сказав він.

На екрані з’явився елегантний почерк, до абсурду збільшений потужною лінзою.

— Люба Кларіс, — прочитав він, — я з ентузіазмом стежив за перебігом подій, які ввели тебе в неславу й публічну ганьбу…

Ритм власного голосу викликав старі думки, які рухали ним, крутили ліжко, крутили кімнату, зривали струп’я з його невимовних мрій, змушували серцебиття переганяти дихання. Механізм відчув його збудження й почав швидше наповнювати легені повітрям.

Він прочитав усе в болісному темпі, читав понад рухливим механізмом, наче скакав на коні. Мейсон не міг заплющити око, але коли скінчив читати, то його розум полинув геть від голови та ока — йому треба було подумати. Механічне дихання вповільнилося. Потім Мейсон знову дмухнув у трубочку.

— Так, сер.

— Набери конгресмена Веллмора. Принеси мені навушники. Відключи динаміки.

«Кларіс Старлінг», — мовив він сам до себе, коли це дозволив наступний механічний подих. В імені не було вибухових приголосних, і промовляти його виявилося дуже зручно. Жодні звуки не губилися. Поки він чекав на телефон, то на хвильку задрімав, і тінь вугра повзала його покривалами, обличчям і складеними косами.

Розділ 7

Баззардс-Пойнт, або «канюкове місце», польовий штаб ФБР у Вашингтоні й окрузі Колумбія, отримав свою назву від стерв’ятників, які зліталися туди за часів шпиталю Громадянської війни.