Ожеледиця

Від татуйованої дівиці двадцяти шести років користі взагалі не було ніякої:

— Ні, нічого не чула і не бачила — спала. Заміжжя сестри? А яке мені до цього діло? У мене своє життя, я не зациклена на стереотипах. І, до речі, ось до чого її вихованість і освіченість призвели! Тусувалася там на своєму Майдані з націоналістами, от і результат!

— А що, Антон був націоналістом?

— Звичайно! Він же українською мовою розмовляв. Принципово.

— Чому принципово? Може, це його рідна мова. Французи французькою розмовляють, англійці — англійською. Ми в Україні живемо…

— А, так ви теж націоналіст, — розчаровано кинула наостанок Марина і піднялася.

І тільки допитуючи Нінель Георгіївну Шмідт, Борейко зрозумів: не все так просто у цій сімейці.

— Не міг Антоша вбити Алінку, — качаючи головою, проскрипіла старенька.

— Чому? — здивувався слідчий.

— Не міг! Він любив її. Вони дитину чекали.

— Я помітив, — зітхнув він. — А чому вони досі не розписалися? Адже строк уже пристойний був. Антон що, не хотів одружуватися з Аліною? Чи, може, Борис Мойсейович заперечував?

— Та Антон якраз хотів. І Боря, хоч і не схвалював їх зв’язок, таки любив дочку і бажав їй щастя. Тим більше, що він знайшов спосіб використати цей шлюб у своїй політичній грі на виборах.

— Тоді чому?

— Алла воду каламутила. Антон родом із сільської місцевості, з Західної України. Розмовляє чистою українською мовою. Красива у нього мова! Він з інтелігентної родини, має вищу освіту, працьовитий, і Алінку нашу любив. А Алла… Вона сама із сільських, проте дуже не любить, коли їй про це нагадують.

— Ви вважаєте, Алла Володимирівна могла вбити свою дочку через те, що та не за ту людину заміж зібралася?

— Не знаю. Може, могла, а може, й ні. Але зруйнувати це весілля їй дуже хотілося, і у неї мало не вийшло.

— Розкажіть про це детальніше, будь ласка, — Олександр Іванович присунув свій стілець ближче до крісла бабусі і, спершись ліктями на коліна, подався вперед, усім своїм виглядом даючи зрозуміти, що він уважно слухає.

— Та ніякого секрету в цьому вже давно немає, всі про це знають. Це було пару тижнів тому. Алла вмовила одного хлюста з вищого, як вони стверджують, світу відбити у Антона Алінку і одружитися з нею.

— А ім’я у того хлюста є?

— Звичайно. Та ви його, напевне, знаєте, — стара жінка посміхнулася одними губами. — Батько кандидата в женихи володіє контрольним пакетом акцій «Укрекспром», і підтримка мера міста йому зовсім не завадила б.