Полковник Елерт схилився над розгорнутою на письмовому столі великою штабною картою південного узбережжя Англії й Уельсу.
“Все складається прекрасно, — подумав Клосс. — Це подіє на його фантазію”.
— Заходьте, заходьте, Клоссе. Я саме збирався вас викликати. Я вже визначив термін перекидання агентів. Разом з Ворманном ви підготуєте наказ.
— Боюся, пане полковник, що термін доведеться перенести. — А на запитливий погляд Елерта додав: — Я мушу сповістити вам щось важливе.
Вдивляючися в обличчя свого офіцера, Елерт запалив сигару.
— Я чув, Клосс, що ви частий гість у пансіонаті “Ле Труа” і маєте успіх у дам.
— Саме з цим я і прийшов до вас.
— Невже ви вирішили вибрати мене повіреним у своїх сердечних справах? — У голосі Елерта прозвучала неприхована іронія.
Клосс мовчки дістав бумажник, вийняв з нього мікро-плівку, загорнуту в целофан, і простяг Елертові.
— Що це?
— Частка карти, що лежить перед вами, з нанесеними пунктами перекидання наших груп в Англію.
— Звідкіля це у вас? — тихо запитав Елерт. Обличчя його налилося кров’ю.
— Плоди моїх сердечних перемог, — спокійно відповів Клосс. — Я знайшов це в пудрениці Жанни Моле, власниці пансіонату “Ле Труа”.
— То, виходить… — Елерт важко опустився в крісло.
— Я, певна річ, відірвав тільки краєчок.
— Знаю, — промовив Елерт, — тобто здогадуюсь. Ви великий фахівець, обер-лейтенанте. Ех, якби ви прибули сюди раніше… Ми давно стежимо за цією дамою. — Він зозла скинув карту зі столу. — Тепер вона вже не потрібна. — А ви знаєте, хто мав доступ до цієї карти? Я, ви і Ворманн. Це означає, що один з нас трьох… Що ви можете запропонувати, обер-лейтенанте?
— Удати, немовби нічого не сталося. Звичайно, треба змінити місце перекидання агентів, повідомити Ворманнові фальшивий термін і зачекати, поки у нас не з’являться ще переконливіші докази.
— Я згоден, Клосс. Але гадаю, що варто побалакати з цією мадемуазель Моле. Наскільки мені відомо, Ворманн там не буває. Очевидно, вони підтримують зв’язок іншим способом.
— Ви чудово поінформовані, пане полковник.
— Ворманна я не брав до уваги, але до цього пансіонату приглядаюсь уже давненько. Їдемо зараз же, Клосс.
ebooksa