— Але ж це ницо! — вигукнув Клубічко. — Якщо не помиляюся, ви назвали себе в плині нашої розмови джентльменом. А джентльмени так не роблять.
— Мені соромно. Та Вєрі це надзвичайно імпонувало. Ще б пак, така славетна актриса і…
— Годі,— урвав його Клубічко. — Залишається дізнатися, крім іншого, як про це довідався шеф?
— Не маю уявлення. Напевно, од Вєри.
— Слухайте, Тихий, ви доводите, буцімто були маріонеткою в їхніх руках. Вєра вас упіймала. Але з ваших же слів видно, що ви були господарем становища. То як же це узгодити з тим, що пані Шашкова вами попихає?
— Все через гроші. Вони були нам конче потрібні, й Вєра взяла гору, знайшовши спосіб їх роздобути.
— Легко, швидко й чесно… — іронічно зауважив Клубічко.
— Так мені здавалося. Ну що тут такого поганого, як я відвідаю пані Салачову, а вона мене…
— Авжеж, любий друже, тільки я вам чомусь не вірю. Ви тепер кажете: «Я нічого, я співак» — і звертаєте все на пані Шашкову. Це не по-джентльменськи. Але припустімо, що я вам повірив. Яку б ми мали картину? Таємничий шеф не показувався на очі пані Салачовій, боячись арешту. Потрібні були посередники. Як він знайшов для цього пані Шашкову — я ще не знаю, а от вас знайшов тому, що пані Шашкова сказала йому, ніби ви маєте зв"язки з пані Салачовою. А те, що він хоче дізнатись од пані Салачової,— чистісінький шантаж. І ви попали на його гачок. Після цього, звісно, ви не можете жадати, щоб я вам повернув дорогу воленьку.
Тихий був пригнічений, але твердив: це все, що він знає.
— Іще одна річ, — сказав Клубічко, — коли ви востаннє розмовляли з своїм вітчимом?
Тихий закліпав очима, трохи подумав.
— Після різдва. Я хотів поїхати до матері на різдво, але не вийшло — був зайнятий у виставі. Дали коротку відпустку аж після Нового року.
— Заздрю вам, — мовив Клубічко, — я не мав відпустки вже не пам"ятаю відколи… Та що я хотів сказати: у вашого вітчима тоді не було пана Салача? Не дивіться так зчудовано, юначе, я не ясновидець, однак знаю, що пан Салач і ваш вітчим мають якісь комерційні стосунки. Вам про це нічого не відомо?
Тихий похитав головою.
— То вам тоді буде цікаво знати, що пан Салач — колишній чоловік пані Салачової.
— Я про це не знав, — відповів Тихий.
— Ви не знаєте, з ким стикається ваш вітчим?
Тихий вирячив на Клубічка очі.
— Не знаю, — відповів повільно, — не уявляю. Останнім часом мені мало що відомо про нього. А після різдва бачив тільки бабусю, маму і…