У Івана Івановича забігали очі.
— А тобі чого до Москви? — запитав, знаючи, що важко вигадати безглуздіше запитання.
— І я вчитися хочу.
— Ти?!
— Хіба не можна?
— Навчена. Читати вмієш і писати, хватить.
— Дивні ви, тату. А я, може, вчителькою стану. Чи лікаркою…
— Навіщо тобі? — безнадійно заперечив Іван Іванович. Отже, всі його плани провалилися: що Фрося вб’є собі в голову, тому й статися.
— Бо кожна людина прагне чогось, — не дуже конкретно пояснила Фрося. — А я не хочу бути хатньою робітницею.
— Хто ж заважає: візьми дівку…
— Що-що? — втрутився Сергій. — Яку дівку?
— На поміч когось, — пояснив Іван Іванович. — Бо самій Фросі важко з усім упоратися: город і багато роботи.
— Треба буде — я допоможу.
— Ти? Командир полку? І поратимешся на грядках?
— Ви, тату, відстали, — заявила Фрося, — і погляди у вас старорежимські…
— Але ж ти швидко перевчилася!.. — похмуро пробуркотів Іван Іванович. Хотів нагадати, як у них в Почуйках усю чорну роботу виконувала тітка Соломія, та вчасно прикусив язика: і що за життя — не має навіть права на спогади…
Налив собі ще чаю, хоч не дуже й хотілося, покалатав ложечкою, розмішуючи цукор, а сам розмірковував:
“Поїдуть у Москву, точно поїдуть і вивчаться обоє. Не така вже й складна ця наука, а Фрося розумниця й стане лікаркою. Воно начебто непогано, лікарів усі шанують, та для чого це Фросі? Буде по хворих бігати чи обірвану босоту вчити. А з Москви червоного командира, та й ще навченого, навряд чи назад до Бердичева пошлють. У Києві сяде чи у Харкові, а якщо кудись на Далекий Схід чи в Сибір?”
Сама згадка про Сибір кинула в холод — його кохана дочка в Сибіру, де місце тільки каторжникам…
Іван Іванович повільно допив чай, чемно подякував. Фрося нагадала, що ввечері буде плов; Іван Іванович подумав, що з іншим зятем він би вихилив під плов по добрячій чарці, й рішення утвердилося: поки не пізно, слід кінчати… Звичайно, не він сам, є багато засобів, і найвірніший з них — гроші. Хай цей червоний полковник заперечує силу їх, дурна дівка підтакує, треба тільки знати, кому й скільки заплатити…
ebooksa