— Але це ще не всі, — сказав Малий.
— Він прийде обов"язково, — упевнено додав Смок. — Бо він гравець, і коли Брека трохи під"юджить, то й хвороба серця його не спинить.
За годину хтось постукав у двері. Увійшов Скажений, за ним Біл Солтмен. Жадібним поглядом вони оглянули хижу.
— Припустимо, що я хочу взяти тисячу двісті акцій, — сказав Скажений через півгодини. — Разом із п"ятьма тисячами, що ви продали сьогодні, це складе тільки шість тисяч двісті. Вам з Малим лишиться шість тисяч триста. Контроль все одно буде за вами.
— Але ж Біл теж щось хоче, — незадоволено відповів Смок. — А ми ніяк не можемо віддати більше, як п"ятсот акцій.
— Скільки ти хочеш вкласти сюди? — спитав Солтмена Скажений.
— Ну, скажімо, п"ять тисяч…
— Скажений, — звернувся Смок, — якби я не знав тебе так добре, то не продав би й одного поганенького наділу. Ну от. Ми з Малим продамо вам п"ятсот акцій, і ти заплатиш по п"ятдесят доларів за кожну. Це остаточно. Біл може взяти сотню, а тобі лишиться чотири.
На другий день Доусон зайшовся сміхом. Це сталося, як тільки розвиднілось. Смок підійшов до дошки з оповістками і почав прибивати своє оголошення. Він ще не забив останнього гвіздка, а люди вже зібралися і читали, заглядаючи йому через плече та вибухаючи реготом. Незабаром біля дошки юрмилися сотні цікавих, але вони не могли доступитися до неї, щоб прочитати. Тоді одноголосно обрали читача. Отак цілісінький день, за вимогою громади, уголос перечитували Смокову оповістку. Багато людей по кілька разів слухали цей дотепний твір, щоб добре його запам’ятати:
ПРИБУТОК ТА ВИДАТОК
За 4874 наділи по 10 доларів — 48 740 дол. — ц.
Дуайтові Сандерсону за виселок Тру-ля-ля — 10 000 «»
Витрати на динаміт, свердла, коловорот, внесок інспектору тощо — 1000 «»
Центральному шпиталю Доусона — 37740 «»
Разом — 48740 дол. — ц.
Від Біла Солтмена за 100 наділів по 50 доларів — 5000 «»
Від Чарлі Скаженого за 400 наділів по 50 доларів — 20000 «»
Білу Солтмену за добровільну організацію походу на Тру-ля-ля — 3000 «»