ДРУЖИНА ОФІЦЕРА
Коли Фролов з вершини Чайчиного дзьоба побачив наші кораблі, на одному з цих кораблів був капітан Людов із своїми бійцями. Але розвідники були не на есмінці. Вони юрмилися на палубах двох катерів-мисливців. Маленькі кораблі пливли мористіше, майже застопоривши хід. Обстріл берега не входив у їхнє завдання.
Між ними і береговими висотами рухалася грізна лінія есмінців, здіймаючи білосніжні буруни. Широкі військово-морські прапори і змійки вимпелів майоріли на їхніх щоглах. А над «Громовим», флагманським кораблем, — червоний прапор командуючого флотом: три білі зірочки біля червонозоряного поля. І на високому містку стояв сам віце-адмірал, не відриваючи яструбиних очей від чорних окулярів бінокля.
— Є позивні з Чайчиного дзьоба?
— Немає позивних, товаришу командуючий… Кораблі зближалися з берегом. Усе виразніше видно було зубчасті прямовисні скелі. Гудів вітер, бився об брезент вітровідводів, розмірено вібрував турбінами корабель.
Комендори, націливши на берег довгоствольні гармати, теж вдивлялися у мовчазні скелі. Сигнальники, обпершись об холодні поручні, не відривали біноклів од очей.
— Є позивні коректувальної групи?
— Немає, товаришу командуючий…
Уже ясно було видно Чайчин дзьоб: роздвоєна вершина здіймалася до блідого неба. Димова нитка ракети злетіла над нею, спалахнув у небі червоний димок.
— Ракету, — наказав віце-адмірал.
З містка «Громового» звилася ракета.
— Бачу людину на Чайчиному дзьобі! — схвильовано крикнув сигнальник. — Пише нашим семафорним кодом: «Готовий розпочати коректування».
Офіцери дивилися. Малесенька фігура на обриві величезної скелі невпинно махала прапорцями.
— Давайте відповідь, — наказав адмірал: — «Починаю обстріл берега».
Розгорнувши сигнальні прапорці, писав відповідь сигнальник «Громового».
І перший громовий гуркіт почувся з моря, перші снаряди розірвалися біля таємних берегових батарей…
— Помітили нас! — крикнув захоплено Фролов. — Прийняли семафор, товаришу командир!
Медведєв схилився над картою берега, розстеленою на камінні. Дивився, як змінювали стрій кораблі, як перші бліді спалахи рвонулися від їхніх бортів, перші снаряди прорізали повітря.
— Об"єкт номер перший — перенести вогонь на півкабельтова праворуч… Об"єкт номер два — недоліт… Об"єкт номер три — накритий… — диктував Медведєв, і прапорці блискавично літали в руках Фролова.
І ось рявкнув берег — з-під маскувальних щитів, з-під каміння, з навколишніх висот заговорили ворожі батареї, і перші кулі чиркнули по граніту Чайчиного дзьоба. Кулеметна черга вдарила об каміння…