Грот афаліни

— Як це… з рочок — і втопився? Він же не ходив купатися у такому віці?

— Де там купатися… Він ще й ходити не вмів, ніжки тоненькі, криві… Ми у джонці живемо біля сьомого сектора, ближче до пристані. Там ціле селище таке на воді, ти ж, мабуть, бачив… Мати залишила малого на двох старших. Три роки одному, а другому — чотири… Ну а сама побігла на пристань риби купити. Уранці не було… Приходить, а малий висить за бортом голівкою у воді… за ніжку прив"язаний… Вивалився… Так ті двоє, значить, сплять, а малий висить за бортом, утопившись… У нас ще двоє між тими трьома і мною, я найстарший.

А тих двох якраз не було: побігли в місто чи на пристань пожебрачити чи перепродати щось. Комерсанти!

— То як ви там, на човні, восьмеро розміщуєтеся? Там же, мабуть, і сидіти тісно, а не тільки лежати.

— Половина човна з піддашком. Батьки з малими внизу, а ми втрьох у гамаках висимо. Не сон, а…

— Ти не ходи кожного разу додому, можеш і тут, зі мною, коли переночувати. Зробимо другі нари.

— Не знаю, Радже, що робити. Ти мені — як брат. Але ж і тобі увесь час надокучати не хочеться. Може, я тобі неприємний, а буду мозолити очі.

— Облиш!

— Я знаю, як це важко, коли не можеш терпіти якусь людину… Я побачу Судзіра, і в мене вже пухирі червоні вискакують на шкірі… Слово честі! Аж трясе й тіпає… Якби десь знайти якусь роботу, я пішов би звідси. Тільки із-за Судзіра пішов би! Хоч тебе мені й шкода… Люблю я тебе.

— Я розпитуватиму то там, то там у місті. Може, щось і трапиться.

— Ти вже закінчуєш оте карате чи тільки почав заняття?

— На середині програми. Ще з місяць ходитиму. А шпігелі вчитися карате можна все життя… Скажи, яку б ти хотів роботу?

— Будь-яку, Радж. Аби самому не здохнути і що-небудь матері давати.

— А батько в тебе є?

— Є. Вантажник у порту. Але в нього така робота — Навперебій. Буває, що й по кілька днів нічого не приносить. У Свійттауні бачив крани у порту?

— Ну?

— Кажуть, тут один такий встановлюватимуть. А коли поставлять, то вже ніякого заробітку не буде… Скажи, а джіу-джицу — це те саме, що й карате?

— Майже.

— Радже, ти не заїдайся з Судзіром. Він дуже небезпечна людина, знає прийоми джіу-джицу. І він м"ясо їсть… Щодня їсть м"ясо — уявляєш? Він дуже сильний, не дивись, що такий худий.

— Про м"ясо звідки знаєш?