Грот афаліни

— Це правда. Куди бог на яке місце призначив тебе, там і сиди, не рипайся. І в людей отак… — Абрахамс розтирав коліна — занили від того, що побув у сирій холодній ямі, — і морщився.

— А як же тоді пояснити, що люди борються за кращу долю? Не чекають ласки від господарів-роботодавців, а домагаються від них і зарплати кращої, і кращих умов праці. Страйки влаштовують, коли щось не так.

— Це їх нечистий, злий дух підбиває на непокору.

— От раділи б кровопивці, якби вас почули. Ви всі їхні дії готові заздалегідь виправдати: мовляв, від бога це, терпіть, люди, покірливо, інакше це й проти бога бунт.

— З господарем можна і полюбовно домовитись. Розум, як і пов"язка на стегнах, у кожного свій.

Абрахамса в голові відклалися догми раз і назавжди.

— Абрахамс, Абрахамс… А коли багатій і слухати вас не захоче, одразу поліцію викличе? То, може, оті власники заводів, готелів, капіталісти, всякі мільйонери — і є злі духи? Бо вони ж самі змушують людей страйкувати, не дають людям добре жити, заробляти.

— Терпи — і потрапиш у царство небесне. Бо все від бога.

— Значить, у тому, що є багатії, мільйонери і є безробітні, жебраки, винен бог? Один панує-бенкетує, на нього працюють сотні — так і повинно бути? Один їсть, а інший тільки слинку ковтає?

— Еге, так було і буде. Без волі бога навіть волосинки з голови не впаде.

— От… — скубнув Радж п"ятірнею себе за чуба. — Будь ласка, штук п"ять волосин вирвав. Так це я їх вирвав чи бог?

— Бог підбив тебе на це — вискубнути.

— Бог зробив так, щоб проти нього бунтували?

— Ну, не бог, то злий дух.

— Крім святих книжок, ви що-небудь читаєте? Що на світі діється, знаєте хоч трохи?

— Уся мудрість у святому письмі. У християн — у Біблії, у мусульман — у Корані, в індусів — у книзі Вед. Так навіщо більше що-небудь читати? Зате я радіо слухаю, часом такі цікаві проповіді передають…

— Ну а про соціалістичні країни ви чули? Там немає вже багатіїв-експлуататорів, народ сам собі господар. Бог захотів, щоб так було? Ви ж кажете, що все від бога.

— А-а… Там самі безбожники живуть.

— Не думаю, що самі безбожники. А якби навіть і так, то можна, видно, і без бога багато чого досягти?

— Гм, кхи… Дай краще я покопаю, а ти. посидь у затінку. Напекло тобі голову.