— Так, — підтвердив Файєргоф.
— Ну от вам моя відповідь на ваше запитання.
— А чому ви не донесли?
— Кому?
— Шефові.
— Як по-вашому: коли б Шелленберг не захотів зв"язати себе деякими відомостями про фюрера, які нікому не новинці бути відомі, що він зробив би зі мною? Ліквідував.
— А якби він захотів ознайомитися з досьє?
— Тоді навіщо йому, щоб про це знав я? І в цьому випадку він зробив би зі мною те саме.
— Слухайте! — вигукнув Файєргоф. — Ви мені подобаєтесь, ви просто розумний боягуз.
Вайс сказав переконано:
— А я не приховую цього. На нашій службі єдиний спосіб зберегти собі життя — старатися не вгадувати наперед, що тобі накажуть зробити, а робити тільки те, що наказують.
— Чудово, — з полегкістю погодився Файєргоф. — Але все-таки ви, напевне, хочете чогось більшого.
— Як і всі, — зітхнув Вайс. — Хочу, щоб мені наказувало якнайменше людей, а я щоб міг віддавати накази багатьом.
— От добре! — зрадів Файєргоф. — Ви просто відкрили універсальну формулу стимулу для кожної людини. — І, запалюючись звуками власного голосу, майже продекламував: — Людина може усвідомити себе особою тільки через владу над іншою людиною. А вбивство — це і б прояв інстинкту влади.
— Чудово! — сказав Вайс. — Можна подумати, що це ви допомагали фюрерові створити «Майн кампф».
— Книга написана погано, багатство німецької мови в ній зовсім не використане.
— Це біблія партії.
— Не ловіть мене на слові, — з насмішкою в голосі порадив Файєргоф. — Стилістичні тонкощі тільки затьмарюють суть політичного документа, кожне слово якого має бути гранично ясне і проникати в голову, як куля.
— Правильно, — погодився Вайс. — Ви на диво точно володієте енергійною фразеологією.
— Якби не моя довголітня дружба з Вальтером, я давно виявив би свої здібності теоретика.