— Але я не смію запропонувати свою дружбу фюрерові, — усміхнувся Вайс.
Файєргоф зареготав, але очі його лишились холодними. Раптом він спитав вимогливо:
— Ви справді ладні були віддати життя за Шелленберга, коли були у в"язниці?
— А що мені було робити? — у свою чергу запитав Вайс. — Я волів бути повішеним за відданість Шелленбергові, ніж за те, що не зберіг відданості йому.
— Це ви добре сказали, — схвалив Файєргоф. — А то, знаєте, особи, що вихваляються геройством, не навівають мені довір"я. В цьому завжди є щось протиприродне. Ще запитання: ви були знайомі з Хакке?
— Так.
— Що ви про нього можете сказати?
— Йолоп.
— Ну, а докладніше?
— Якщо ви про нього знаєте що-небудь інше, будь ласка!..
— А що саме ви про нього знаєте?
— Думаю, менше, ніж ви.
— Он як! — злісно вигукнув Файєргоф. — Так от: Хакке показав, що пропонував вам узяти досьє, які зберігались у нього в сейфі.
— Що означає «показав»? — спитав Вайс. — Хіба його хто-небудь допитував?
— Зараз я вас допитую.
— Про що?
— Чому ви відмовилися взяти в нього досьє? Ви ж знали, про кого вони.
— От через це я й відмовився, — відповів Вайс.
— Точніше, — звелів Файєргоф.
— Коли б я тільки подержав їх у руках, — сказав Вайс, — мене б давно ліквідували. Правда ж, так?