— Так.
Він знайшов Карту Жерара і витріщився на неї. Ми ж втупилися в нього. Час текло.
— Здається, він не відповідає, — оголосив нарешті Рендом.
— Спробуй Бенедикта.
— Добре.
Сцена повторилася — контакту не було.
— Дейдра, — сказав я, дістаючи свою Колоду і виймаючи з неї Карту сестри. — Я з тобою. Подивимося, чи не вийде чого, якщо ми спробуємо разом.
— Ще раз. Ще!
— Нічого, — засмутився я.
Рендом похитав головою:
— Ти не помітив у Картах нічого незвичайного?
— Щось є, але ніяк не зрозумію, що саме. Вони якісь не такі.
— Мої, здається, нагрілися. А завжди були холодними.
Я повільно перетасував Колоду і провів кінчиками пальців по Картах.
— Так, ти правий. Так воно і є. Але спробуємо ще раз. Флору.
— Окей.
Той же результат. І з Льювіллою. І з Брандом.
— У чому справа? — Здивувався Рендом.
— Поняття не маю. не можуть же всі вони не відповісти на виклик. І померти всі відразу не могли… Хоча, могли, але це у вищій мірі малоймовірно. Здається, щось не так з Картами. Але я ніколи не чув, щоб щось могло вплинути на них.
— Ну що ж, виробник не давав на них стовідсоткової гарантії, — пожартував Рендом.