— Ви простежуєте все життя людини в трьох, чотирьох чи більше варіантах?
— Ні, — відказав Теллі. — Я відрегулював свій пристрій так, що він реагує на кризисні криві. Коли такі зареєстровані у людини, я простежую їх далі й виявляю можливі варіанти безпечної й вдалої протидії.
— Сонцезахисні окуляри, яйце, і рукавички…
— Містер… е-е… Сміт — один з моїх постійних клієнтів. Коли з моєю допомогою він успішно долає кризу, то повертається знову, для чергового обстеження. Я визначаю його наступну кризу і забезпечую всім, що знадобиться для її подолання. Я дав йому вогнезахисні рукавички. Приблизно через місяць виникне ситуація, де йому доведеться — такі будуть обставини — мати справу з шматком розплавленого металу. А він художник. Його руки…
— Зрозуміло. Ваші передбачення не завжди пов’язані з порятунком людського життя.
— Ні. Тут важить не тільки життя. Порівняно незначні кризи можуть призвести, скажімо, до розлучення, неврозу, хибних рішень, і позбавити життя водночас сотні людей. Я ж гарантую життя, багатство і щастя.
— Ви альтруїст. Тільки чому людство не штурмує двері вашої крамниці? Чому у вас мало клієнтів?
— Я не маю ні часу, ні обладнання.
— Можна було б створити більше пристроїв.
— Більшість моїх покупців — люди грошовиті. Мені є за що жити.
— Ви могли б наперед повідомляти завтрашній рівень цін на біржі, якщо вам потрібні гроші, — сказав Кармайкл. — Ми повертаємося до того ж самого питання. Якщо людина має магічну владу, то чому її задовольняє утримання якоїсь крамнички?
— Економічні причини. Терпіти не можу азартної гри.
— Це не буде азартною грою, — наголосив Кармайкл. — «Я часто запитував себе, чому виноторгівці купують…» Що це вам дає?
— Задоволення, — відповів Теллі. — Назвемо це так.
Кармайкл не був задоволений.
Він облишив запитання і перейшов до перспектив. Гарантія? Життя, здоров’я і щастя.
— Що станеться зі мною? Буде колись ще одна криза в моєму житті?
— Можливо. Але не обов’язково з небезпекою для життя.
— Отож, я постійний клієнт.
— Я не…