Поки що не довелося зустріти ні естонця, ні його брюнета-напарника, ні схожого на німця кучерявого, ні четвертого з одвислою губою.
Відданий вам…»
«29 червня.
Штаб армій групи «Норд», командуючому охоронними військами генералу Боту.
Змушені звернутися до вас з прикрим повідомленням: на ризькому шосе в останні дні червня зникли два телефоністи з 212-ї, солдат з 215-ї, лейтенант а 126-ї дивізій, які передислоковувалися в район Даугавпілса, де російські фронти розпочали велику наступальну операцію.
Солдати, які щезають з військових частин, не диво на війні. Однак поява згаданих частин трьох дивізій під Даугавпілсом не виявилася несподіванкою для військ генерала Баграмяна. Є ще факти, з яких видно, що російські агентурні групи (на захід від ліній «Пантера», «Рейтер» і оборонних рубежів «Синього», «Зеленого» і «Коричневого») діють активно.
Вживайте терміново заходів.
Командуючий групою «Норд»
«30 червня.
Гер комендант!
Запідозрених мною не зустрів, хоча бачу їх і уві сні, бо. боюся».
«10 липня.
Гер комендант!
Нічого втішного для вас сповістити не можу. Якщо вони десь і є поблизу, то надто обережні. Говорив з пастухом. Той бачив, але ще в травні, на просіці двох. Один брюнет з пронизливими очима і ямочкою на підборідді, другий — низенький, очі швидкі, старший за брюнета. Пастух запевняє, що це німці. А я гадаю, що «дияволи небесні» і що їх не чотири, а більше»
«20 липня.
Гер комендант!
Нічого нового по виявленню «небесних дияволів». Ваш вірний…»
«30 липня.
Гер комендант!
ebooksa