Покарання

22
18
20
22
24
26
28
30

— Не дуже, — я озирнувся на увсебіч. — Я б не відмовився від чогось міцного зараз. А ти?

Цей несподіваний перехід на «ти» ні на йоту не здивував її, наче все йшло по запланованому сценарію. Мене таке цілком влаштовувало.

— Апельсиновий сік. Я не хочу зараз алкоголь.

Я потиснув плечима і зробив замовлення офіціанту, який щойно підійшов до нашого столику: триста грам горілки, стакан апельсинового соку і дві великі піци із сиром та грибами.

— Ніколи не думав, що ти ходиш на семінари метафізичного спрямування? — спитав я через деякий час, бо мовчанка затягнулася ще після першої чарчини горілки і це мені почало набридати.

— А шо тут дивного. Мені подобаються твої містичні твори і я вирішила про це глянути, так би мовити з наукової точки зору.

— Ну і як враження?

Зоряна не спускала з мене погляду.

— Дуже дивні і розбіжні враження. Цей Пилип казав про такі абстрактні речі, які важко собі уявити в голові.

— Ну якщо вони не уявляються в голові, то уяви собі щось інше більш конкретне, земне, — порадив я дівчині.

— Дивна ти людина. Якась ексцентрична.

— Ексцентрична? — я намагався розгледіти обличчя Зоряни крізь пасмо сірого диму, що йшов від сигарети. — Ну, це моя особливість. Всі творчі натури, митці дуже душевні, нетривіальні. Диваки, одним словом.

— Але мені дуже цікаво з тобою проводити час.

— Правда? Ти мене майже не знаєш. Але дякую за комплімент.

Чомусь у компанії цієї дівчини, я трохи соромився, губився і почував себе як недосвідчений підліток, що потайки, поки ніхто не бачить, розглядає порножурнали з голими жінками.

— До речі, в мене є тост. За найкращу читачку моїх романів і чарівну дівчину.

Ми випили: вона ковток апельсинового соку, а я чарчину «Хортиці».

— Остапе, а чого ти раптом написав на сторінці книжки запрошення зустрітися тут?

— Бо хотів побачити тебе. І поговорити. Коли я роздавав автографи, то побачив тебе з книжкою і відчув, що день пройде даремно, якщо ми з тобою не спробуємо принаймні поговорити.

— Так, — погодилася Зоряна. — Я вчора весь вечір і півночі про це думала. Вчорашня така екстремальна, несподівана зустріч була не випадковістю. Може це знак, — схвильовано сказала дівчина і я зрозумів, що їй зовсім не байдужий.