Хлопець кивнув. Дід тихо гмикнув.
— Послухай, тобі лише чотирнадцять.
— То й що? — гиркнув Марк.
— Я в чотирнадцять іще не ходив на побачення.
— А на провальні?
— І на провальні не ходив. І взагалі я вважав, що ти… — Арсен намагався приховати посмішку, — що тобі…
— Що? — спідлоба зиркнув хлопець.
— Я давав тобі ще років два до першого побачення. Ти значно швидше впорався.
Марк криво посміхнувся.
— Це тому, що я жирний, так?
Дід розкуйовдив йому волосся.
— Ти розумний, Марку, і ти це знаєш. Я думав так не тому, що ти жирний, а тому, що через два-три роки дівчата почнуть звертати увагу на те, що в тебе тут. — Арсен торкнувся пальцем онукового лоба. — І це все змінить, от побачиш. Я розумію, тобі зараз начхати на мої слова. Просто повір: у тебе все попереду. Можеш постраждати кілька днів чи навіть тиждень, але не переймайся дуже. — Дід торсонув хлопця за ногу. — Обіцяєш, що не будеш?
Марк знехотя буркнув:
— Не буду.
Хлопцеві не полегшало від почутого, а проте дідові слова примусили поглянути на ситуацію під іншим кутом. Після того як Арсен пішов, хлопець поклав на коліна планшет і зайшов у VK. Ніка була в мережі.
Марк 22:06
привіт
Хлопчак знову почав пітніти. Кров ринула до щік та вух.
Спливла хвилина, доки дівчина відповіла.
Nika 22:07
ebooksa