На столі тремтить свічечка — ВОНА ПРИЙДЕ.
Іван пише щось на склі — він служить помічником у дяка на празники та по неділях, тому трохи письменний.
Пише поволі, але впевнено.
Вимальовуються літери, але цілком слова ще не прочитати.
(Не можу більше, кохана)
(Я все частіше думаю про смерть)
(І про нашу з тобою любов)
(Щось чорне у мене в душі росте і росте)
(Мені дуже боляче, кохана)
(Мене наче щось поглинає)
(Щось невідворотно страшне)
«Веді»
(Мені страшно, люба)