Князь Скорботної Пам’яті спитав Ю Жо:
— Як бути? Цей рік неврожайний, і на покриття збитків не вистачає коштів.
Ю Жо відповів:
— А чому б не збирати податок у розмірі лише однієї десятої частини.
— Я тепер збираю дві десятих, і мені їх не вистачає. Як же я обійдусь однією десятої? — заперечив князь.
Ю Жо сказав:
— Як може вам бракувати, коли вистачатиме народу? Як може вам вистачати, коли народу не вистачає?
Цзичжан спитав про те, як піднести чесноту й виявити оману. Учитель відповів:
— Якщо для тебе понад усе важливіша чесність і відданість і ти прагнеш справедливості, то піднесеш чесноту.
люблячи кого-небудь, бажають, щоб він був живий, а якщо ненавидять — щоб помер. Бажати комусь, щоб він був живий чи помер, — це омана.
Князь великий з уділу Ци спитав Конфу-ція про те, в чому полягає управління державою. Конфуцій відповів:
— Хай буде державцем державець, слуга — слугою, батьком — батько і сином — син.
— Чудово! Справді, якщо не буде державцем державець, слуга слугою, батько батьком і сином син, то, хай би навіть у мене був хліб, чи зможу я його споживати? — відповів князь.
Учитель сказав:
— Це тільки Ю, певно, може, не дослухавши позивачів, щось вирішувати!
Цзилу одразу, не відкладаючи, виконував обіцяння.
Учитель казав:
— Я розбираю позови не гірше за інших, але треба, щоб позовів не було.
Цзичжан спитав про те, в чім полягає управління державою. Учитель відповів:
— Коли керуєш, забудь про спочинок.
ebooksa