Учитель сказав:
— Кращий віддаляється від світу,
За ним іде утікач із країни,
Наступний уникає погляду,
За ним слідом той, що тікає від слів.
Цзилу заночував біля Кам’яної брами. Вранці воротар у нього спитав:
— Ти від кого ідеш?
— Від Конфуція, — відповів Цзилу.
воротар вигукнув:
— Чи не той це, хто продовжує робити те, в чому, як він знає, йому не досягнути успіху?
Коли Вчитель, перебуваючи в уділі Вей, бив у кам’яний гонг, якийсь чоловік із плетеницею за плечима проходив повз ворота дому Конфуція і сказав:
— Як тяжко на серці в того, хто так б’є в гонг!
І потім продовжив:
— Які грубі ці звуки! Такі дрібні й набридливі! Ніхто тебе не цінує — то й облиш, оце й усе.
Учитель відповів:
— Він такий категоричний, що не можу й заперечити!
Цзичжан спитав:
— У Книзі сказано: «Пращур Піднесений, дотримуючись жалоби, жив у халупі і не говорив три роки». Що це значить?
Учитель відповів:
— Не тільки він, усі древні так учиняли. Після смерті володаря посадові особи протягом трьох років виходили в своїй діяльності тільки з вказівок першого радника.