— Лише те — помилка,
Що не виправляється.
Учитель зізнавався:
— Я днями цілими не їв і всі ночі не спав — усе думав, але дарма, корисніше — навчатись.
Учитель сказав:
— Чеснотливий муж стримить лише до путі, але не турбується про свій прожиток. Буває, голодують, працюючи коло поля; буває, дістають заплату, коли звертаються до науки. Чеснотливий муж тривожиться про те, щоб віднайти путь, він не тривожиться про свою бідність.
Учитель сказав:
— Утратять неодмінно, навіть якщо здобудуть, те, для чого розуму вистачає, але людяності, щоб зберігати, не досить. Може вистачати для цього розуму і людяності, але якщо управляти без суворої пристойності, народ не сповниться шаноби. Коли вистачає і розуму, і людяності і правлять, дотримуючись суворої пристойності, але не спонукають діяти за допомогою обрядів, то досконалості ще нема.
Учитель пояснив:
— Чеснотливий муж нецінний у малому, але йому до снаги все велике; малим людям не до снаги все велике, але вони цінні в малому.
Учитель сказав:
— Людяність для людей важливіша, ніж вода з вогнем. Я бачив тих, що гинули від води з вогнем, але ніколи не бачив, щоб хто-небудь загинув від людяності.
Учитель закликав:
— Не поступайся можливістю бути людяним навіть своєму наставнику.
Учитель зауважив:
— Чеснотливий муж твердий у принципах, але не впертий.
Учитель сказав:
— Коли служать володарю, ставляться шанобливо до своїх обов’язків і не надають значення тому, яку мають платню.
Учитель наголосив:
— Можна навчати всіх без розбору.