Безтурботний

— Боюся, по відношенню до моєї ваги ефективність моєї звивини наближається до нуля, — сказав Еуне. — Ти що-небудь можеш розгледіти, Харрі?

— Зараз, принаймні, трохи більше, ніж тоді, коли Анна показувала мені їх уперше. Я знаю, що цих трьох вона звинувачує, — Харрі кивнув на жінку з трьома світильниками: — Немезида, богиня відплати і справедливості.

— Яку римляни поцупили у греків, — підхопив Еуне, — залишили терези, замінили батіг на меч, зав’язали їй очі й назвали богинею правосуддя. — Він підійшов до торшера. — Коли приблизно за шість сотень років до Різдва Христового почали розуміти, що система кровної помсти діє неефективно, і вирішили зробити відплату не особистою, а суспільною справою, саме ця жінка стала уособленням сучасної правової держави. — Він провів рукою по прохолодній бронзовій жіночій фігурці. — Холодна справедливість. Сліпа відплата. Наша цивілізація стоїть у неї на руках. Хіба вона не красива?

— Красива — як електричний стілець, — сказав Харрі. — Помсту Анни не можна назвати сліпою.

— Вона була і сліпа і усвідомлена, — виправив його Еуне. — Навмисна і несвідома. Анна була, мабуть, вельми чутливою натурою. Очевидно, з порушеннями психіки, але ми всі такі, по суті, йдеться лише про серйозність цих порушень.

— І які порушення були в неї?

— Я ж її ніколи не бачив, так що можу тільки здогадуватися.

— Тоді здогадайся, — сказав Харрі.

— Оскільки вже ми заговорили про стародавніх богів, то, сподіваюся, ви чули про Нарциса, грецького юнака, який Настільки закохався у своє дзеркальне відображення, що був не в змозі від нього відірватись. У психології поняття «нарцисист» увів Фрейд. Воно означає людину самозакохану, з перебільшеним усвідомленням власної винятковості, схиблену на думці про те, що вона має добитися величезних успіхів. У нарцисистів потреба в помсті тим, хто уразив їх самолюбство, часто превалює над усіма іншими потребами. Це так зване «нарцисичне шаленство». Американський психоаналітик Хайнц Кохут описав, як така особа будь-якими засобами намагається помститися за уражене самолюбство, навіть у тих випадках, коли нам здається, що йдеться про справжні дрібниці. Наприклад, виражене заперечення повсякденності зазвичай призводить до того, що людина з маніакальним завзяттям прагне відтворити внутрішню рівновагу, хай це кінець кінцем і спричинить смерть.

— Смерть кого? — запитав Харрі.

— Та кого завгодно.

— Але це ж безумство! — вигукнула Беате.

— Ну, я по суті про це і говорю, — відрізав Еуне.

Вони пройшли до їдальні. Еуне спробував сісти на один зі старих стільців з прямими спинками, що стояли біля довгого вузького дубового столу:

— Таких більше не роблять.

— Але невже вона позбавила себе життя тільки для того… щоб помститися? — простогнала Беате. — Адже є й інші спо соби.

— Зрозуміло, — погодився Еуне. — Але самогубство часто само по собі є помстою. З метою викликати у тих, хто тебе зра див, відчуття провини. Анна просто зробила на крок більше, ніж необхідно. Крім того, є всі підстави вважати, що вона насправді не хотіла більше жити. Вона була самотня, вигнана з сім’ї, їй не таланило в любові. Кар’єра художниці не задалася, вона удалася до допомоги наркотиків, але це не могло розв’язати її проблем.

Коротше кажучи, це була глибоко розчарована й нещасна жінка, і вона, холоднокровно все обдумавши, віддала перевагу самогубству. І помсті.

— Зовсім не думаючи про мораль? — запитав Харрі.

— Питання про мораль, звичайно, цікаве. — Еуне склав руки на грудях. — Адже суспільство накладає на нас моральний обов’язок жити й тому відкидає суїцид. Але Анна явно захоплювалась античністю і, не виключено, дотримувалася думки старогрецьких філософів: людина вільна вирішувати сама, коли їй помирати. Ніцше теж вважав, що людина має повне моральне право позбавити себе життя. Він навіть використовував термін «Freitod», тобто «добровільна смерть». — Еуне підніс вказівний палець. — Але перед нею виникла інша дилема. А саме — життя або помста. У будь-якому разі Анна сповідала християнську етику, а та забороняє мститися. Парадокс, зрозуміло, полягає в тому, що християни вірять у Бога, який сам по собі — грізний месник. Якщо ти щось робиш наперекір йому, значить, горіти тобі вічно в пеклі, а така відплата несумірна з величиною гріха, швидше це справа Міжнародної амністії. І якщо…