— Як ти сам говориш, це вже було сказано! — крикнула вона у відповідь. — Крім того, його усунено.
— Я знаю. Мене викликали на допит до Служби внутрішньої безпеки на предмет моєї участі у справі Альфа Гуннеруда.
Вона повернулась із спальні в джинсах і білій майці з короткими рукавами й зупинилася перед ним. Харрі підвів на неї погляд.
— Малося на увазі, що я його усунула, — сказала вона.
— Що-о?
— Він останнє лайно. Але хоч ти і маєш рацію* це ще не означає, що ти можеш розповідати про це кожному зустрічному.
Харрі схилив голову набік і заплющив одне око.
— Мені повторити? — запитала вона.
— Та ні, — відповів він, — мені здається, я все зрозумів. А якщо не кожному зустрічному, а другу?
— Кава? — Беате не встигла повернутись у бік кухні, як її обличчя зашарілося. Харрі підвівся й рушив за нею. Біля столика на кухні стояв тільки один стілець. На стіні висіло дерев’яне плаке, на якому рожевими літерами було виведено одну з «Промов Високого»:
Перш ніж до будинку ввійдеш, всі входи ти оглянь, ти роздивись, —
бо звідки знати, чи немає недругів у цьому житлі1.
— Ракель учора ввечері навела мене на дві думки, — повідомив Харрі і притулився до кухонного столу. — За її словами, історія про двох братів, закоханих в одну жінку, — це сюжет класичної трагедії. А ще вона здивувалася, як лівші Анні вдалося скопіювати підпис Алі, вірніше, яких зусиль їй це коштувало.
1 Edda Saemundar (Старша Едда) — найдавніша збірка епічних творів ісландської літератури. Старша Едда поєднує численні міфи й легенди скандинавського культурного простору часів Середньовіччя.
— Ну і що? — Беате висипала мірну ложечку кави в кавоварку.
— Тронн Гретте дав нам декілька шкільних зошитів Лева, щоб порівняти його почерк із почерком самовбивці. Ти не пам’ятаєш, із якого предмета?
— Загалом ні, пам’ятаю тільки, що зошити були його, — я перевірила. — Вона налила в кавоварку води,
— Із норвезької, — сказав Харрі.
— Цілком можливо, — погодилася вона і повернулася до нього.
— А я знаю точно, — заявив Харрі. — Я щойно від Жана Хуе з криміналістичної лабораторії.