Із очей Гілеріуса бризнули сльози:
— Ви не збираєтеся стріляти?
Коп спробував відчинити двері.
— Гей, вони замкнені, — сказав він.
— Вибивайте, — гукнула Едіпа, — а тим часом Гітлер Гілеріус тут сплатить рахунки.
Уже надворі, коли кілька знервованих патрульних, тримаючи напоготові гамівні сорочки і непотрібні кийки, кинулися до Гілеріуса, а три машини швидкої допомоги з гарчанням вовтузилися газоном, змагаючись за вигідніші позиції і змушуючи Гельґу Блемм розбавляти своє ридання лайкою на адресу їхніх водіїв, Едіпа зауважила серед прожекторів і витрішкуватого натовпу мобільну одиницю КЯУХ, усередині якої сидів її чоловік Мучо і базікав у мікрофон. Вона пробралася повз клацання фотоспалахів і засунула голову у вікно.
— Привіт.
Мучо вимкнув на мить мікрофон, але лиш усміхнувся. Виглядало це дивакувато. Хіба вони могли почути усмішку? Намагаючись не шуміти, Едіпа залізла в машину. Мучо встановив перед нею мікрофон і пробурмотів:
— Ти в ефірі, просто будь сама собою. — І продовжив уже своїм поставленим голосом радіоведучого: — Як ви почуваєтеся після цього жахіття?
— Жахливо, — сказала Едіпа.
— Чудово, — сказав Мучо. Він змусив її продовжувати, щоб увести слухачів у курс того, що трапилось у кабінеті. — Дякую вам, місіс Едно Мош, — закінчив він, — за ваше свідчення очевидця цієї драматичної облоги Психіатричної клініки Гілеріуса. Це КЯУХ Мобільний Два, тепер знову перемикаю на «Кроля» Воррена у студію. — Він вимкнув обладнання. Щось було не так.
— Една Мош? — спитала Едіпа.
— Буде те, що треба, — відповів Мучо. — Я тут трохи зміню звук твого голосу на записі, і ще потім, коли вони писатимуть на плівку.
— Куди вони його забрали?
— Думаю, у звичайну лікарню, — сказав Мучо, — для огляду. Цікаво, що там оглядати?
— Ізраїльтяни, — сказала Едіпа, — що залазять у вікна. Якщо їх там не було, значить він божевільний. — Підійшли копи, і вони трохи поговорили. Вони наказали їй лишатися поблизу Кіннерета у разі проведення слідчих дій. Урешті-решт, вона повернулася до своєї орендованої машини та поїхала разом із Мучо назад до студії. Цієї ночі з першої до шостої була його зміна в ефірі.
Поки Мучо нагорі у кабінеті друкував свою розповідь, у коридорі, біля кімнати, сповненої гучним тріскотінням телетайпів, Едіпа зіштовхнулася з програмним директором, Цезарем Фанчем.
— Страшенно радий, що ви повернулися, — привітався він, певна річ, забувши її ім’я.
— О, — сказала Едіпа, — і чого б це?
— Щиро кажучи, — зізнався Фанч, — відколи ви поїхали, Венделл був сам на себе не схожий.
ebooksa