Нарешті він підвівся і знехотя рушив нагору, до шефового кабінету.
Чарлз Хеннінгер сидівза столом, поклавши руки перед себе. На його тонких губах з’явилася холодна, силувана усмішка, що немовби перетнула навпіл кругле, схоже на повний місяць обличчя.
— Сідайте, сідайте, містере Дарк, — спокійно мовив він.
Дарк сів і закурив нову сигарету. Хеннінгер сказав:
— Як я розумію, на час відпустки містера Бомона ви виконуєте обов’язки відповідального редактора.
— Цілком справедливо.
— А тепер скажіть мені, містере Дарк, чи не давав вам містер Бомон кілька тижнів тому особливої вказівки, щоб на сторінках журналу до пори не згадувалося про жоден виріб фірми “Черіл”?
— І це справедливо.
Хеннінгер присунув до себе примірник “Очевидця”, що лежав на столі, і, наче знічев’я, перегорнув кілька сторінок.
— Тоді чому ж ви надрукували п’ятисторінковий репортаж під назвою “Афера “Врододій”?
— Його однаково рано чи пізно треба було надрукувати, — просто відповів Дарк. — Щиро кажучи, це справді афера і її належало викрити.
— Як на чий погляд, містере Дарк. Чи розумієте ви, що своїм безвідповідальним вчинком ви спонукали фірму виставити проти нах; стотисячний позов?
— Ого, навіть так! — з цікавістю промовив Дарк. — Дивно, як Фасберже на це зважився.
— Він позиває до суду видавців, друкарів і редактора. Я не маю сумніву, що за таких обставин суд виправдає видавців і друкарів. На мою думку, тільки ви маєте бути покарані за те, що надрукували матеріал поза спиною відповідального редактора й не погодили його зі мною.
— Кожне слово цього репортажу правдиве, — урочисто заявив Дарк, — і кожне слово служить інтересам загального добра. Жоден суд ніколи не ухвалить обвинувального вироку. В разі потреби я можу викликати Мері Стенз як свідка, а все, що пов’язане з доктором Раффом, аж ніяк не піде на користь фірмі “Черіл” з юридичного погляду.
— Мене не цікавлять юридичні погляди. Мене цікавить факт непокори з боку підлеглого мені редактора. В жодному журналі не буде ладу, коли в його штаті є бунтівники. Я дав спеціальну вказівку, щоб про фірму “Черіл” не згадувалося в редакційних матеріалах. А ви підступно вичекали, поки відповідальний редактор поїде у відпустку, і взялися діяти на власний розсуд. Цим ви поставили наш концерн і мене особисто в дуже скрутне становище.
Дарк відчув приплив роздратування. Він підвівся і невдоволено зиркнув на Хеннінгера.
— За весь час свого існування “Очевидець” ще ніколи не мав такої реклами, — сердито мовив він. — Усі газети в країні підхопили цю справу. Буде зроблено запити в Палаті громад. Усі знають, що правда на нашому боці, ба навіть і сам Фасберже. Він ніколи не позове до суду, бо чудово розуміє, що в нього нема на те жодних підстав. Усе це пусте базікання. Можливо, він запропонує владнати справу без суду, але ви зробите дурницю, коли дасте йому хоч пенні. Авжеж, я знаю, що він ваш приятель, що ви члени одного клубу й таке інше. Та єдине, що вам треба, це почастувати його дорогим сніданком з марочним коньяком, так само як зробив він. Таким чином ви залишитесь друзями, і все стане на свої місця.
— Містере Дарк, — з величезним самовладанням промовив Хеннінгер, — я чекаю від вас заяви про звільнення.
— А я не збираюся писати такої заяви, — роздратовано відказав Дарк.
ebooksa