Джо закляк біля згаслого екрана
- Джо-о! - крикнула Дженні і, детектив схопився. - Що це таке? Чому ця мерзенна садистська книжка
зберігається в тебе вдома?
В її руках був посібник “Самогубство. Інструкція для здійснення”. Дженні була бліда.
- Як це розуміти, Джо? - на очах у неї виступили сльози. - Невже ти... Коли я побачила цю книгу, мені стало
страшно. І бридко. Від самої лише думки, що ти... ти... Ні, ні, - закричала вона, - цього не може бути!
- Це посібник покійного Едгара Стівенса, - поспішив він її заспокоїти. - Дотримуючись однієї з інструкцій цього
посібника, він і наклав на себе руки.
- Не смій більше й хвилини тримати в себе це гендлярство смертю! - Вона шарпнула книгу, розірвавши
палітурку. - Ось!.. Ось!..
- Постривай! - кинувся до неї Джо.
З розірваної палітурки щось випало... Невже якийсь документ?
Він підняв з підлоги аркуш тонкого паперу, складеного вчетверо, розгорнув його, пробіг очима.
- Дженні!.. Ти навіть не уявляєш, що ти знайшла! Це, - помахав він аркушем, - власноручне креслення
голографічного винаходу Едгара Стівенса. Чуєш?.. Так званий “Привид Дженні”. Так ось де небіжчик заховав своє
креслення!
Джо не знаходив собі місця.
- Справедливість буде відновлено! - вигукнув він. - Справедливість буде відновлено!
- Яка там справедливість! - скептично сказала Дженні. - Краще б я не шарпала той довідник. Винахід все одно
хтось привласнить. Який-небудь ван Гофф.