Прощення

— А що зі Свинком? — питає Білий.

— Має подібні прояви, що й Дорфлер, але Дорфлер лиже підлогу, а Свинко кусає всіх, хто потрапляє йому під зуби. Він дуже небезпечний. Психіатри кажуть, що нічого схожого раніше не бачили. Передусім, дивно, що в один і той же день замакітрилось у головах одразу двох видатних містян, які раніше не мали жодних симптомів і які, за моєю інформацією, жодним чином між собою не пов’язані. Крім…

— Крім? — питає Білий.

— Крім того, що вони обидва зустрічалися з вами та пані Портеро, причому за кілька годин або якраз перед тим, як з’їхати з глузду.

— У чому ви мене тут звинувачуєте, пане Маусе?

— Знаєте, лікарі підозрюють, що і Дорфлер, і Свинко споживали якусь невідому речовину. Нічим іншим вони не можуть пояснити їхнього раптового психічного розладу. Вони зробили перші аналізи, але нічого не знайшли. Зараз роблять додаткові. У кожному разі, зараз я не звинувачую вас ні в чому, пане Білий. Я тільки прошу вас допомогти мені вирішити загадку. Як можливо, щоб щось таке сталося з двома чоловіками зі здоровою психікою, які, найімовірніше, навіть не контактували? Причому, того самого дня, коли бачилися з вами і пані Портеро? Ви мусите визнати, що справа досить дивна.

— Так, я теж здивований, і мені не байдуже. Я би з дорогою душею вам допоміг, але не бачу як, — каже Білий, ледь стримуючись, аби не почухатись, бо після Маусових слів йому сильно засвербіло праве коліно.

— Одне запитання, пане Білий: чи знаєте ви Воду?

— Мера Воду?

— Мера Воду, правильно.

— Ні, ніколи в житті не зустрічався з ним і не мав із ним жодних справ.

— Звичайно, звичайно, я так і подумав. Звідки б ви його знали, — задоволено киває Маус. — А скажіть, Білий, ви помітили щось незвичне, коли зустрічалися зі Свинком і Дорфлером?

— Що незвичне?

— Запитаю інакше. Чи не помітили ви під час зустрічі поруч птахів, можливо, голубів? Чи був у «Off» чи в Свинковому офісі який-небудь пташиний послід або щось пов’язане з птахами?

Білий перекладає запитання Розі Портеро, та заперечно хитає головою. Вони мовчки перезираються.

— Ні, ми не помітили жодних голубів, жодного пташиного посліду.

— Ви були в Дорфлеровому офісі?

— Так.

— Ви бачили там плакат з білим голубом?

Після цих Маусових слів Білий пригадав плакат з білим голубом миру. Киває.