— Сейчас мы пребываем в надводном положении. У людей авитаминоз, с продуктами плохо. Наши координаты...
— Знаю, — сказав Гайдук. — Наши спутники отслеживают ваше местоположение.
— Господин генерал, — нарешті контр-адмірал глянув на Гайдука. Очі були холодно сірі, а погляд — змучений і зацькований. — Мы предложили свои услуги командованию ОГБ. Но нам не доверяют... они боятся нас... что мы перейдем на сторону Орды . А скорее всего — не знают, что с нами делать.
— Я тоже не знаю.
— Генерал, будем честны. Мы сознаем, что наше руководство вело себя по-свински по отношению к братскому украинскому народу. Последняя война между нашими странами полностью лежит на совести предателя Медунова и его окружения. Мы осуждаем эту политику и готовы от имени СОРа принять соответствующую политическую декларацию. В конце-концов, у нас общая мать — Киевская Русь. Нам надо быть вместе.
— Пане Гайдук, — раптом вступив у розмову капітан другого рангу Ювженко — дебелий чоловік, схожий на професійного борця. — Я українець, сам з Білої Церкви. Не вірте ви йому. Він українців інакше як хохлами, зрадниками і «бандєровцамі» не називає. Ніякої братської дружби вже не буде. Але пожалійте контр-адмірала — в нього третя стадія білокрів"я. Ми домовились залишити його в Афінах, у лікарні. Він мужній офіцер, непоганий командир. Його сім"я загинула в Москві рік тому під час кривавого Курбан-Байраму.
— Я дуже шкодую, — сказав Гайдук. — Примите мои соболезнования, контр-адмирал.
Контр-адмірал Феоктистов сидів мовчки, тільки по щоках його спливали сльози,*знаходячи глибокі зморшки, й збиралися біля підборіддя, краплі падали з підборіддя на стіл.
— У меня был сын, такой, как ваш капитан, — він показав на Діму Мочалкіна. — Он служил в охране Кремля. Погиб во время штурма... А потом жена и дочь...
— Если хотите, контр-адмирал, мы можем забрать вас в Киев. Положим в военный госпиталь. Зачем вам оставаться в Афинах? — запропонував Гайдук. —А что касается использования подводных лодок — это интересная идея. Я буду поддерживать ее и надеюсь, что гетман тоже поддержит. Политические условия одни: никаких старших и младших братьев.
Після зустрічі з росіянами Гайдук пішов на берег моря, сів коло товстезної, схожої на величезний ананас пальми і, ввімкнувши американський геджет, набрав Божену. У Києві було все добре, Божена скучила за ним, ходила в гості до Марії Юзефівни і навчилася варити польський борщ. Вона нічого не питала ні про саміт, ні про Марту Джеферсон, і здавалася безтурботною. Гайдукові відлягло від серця.
60.
61.
Острів Кеапарос (тепер — о.Крейдос) лежав на відстані 125 км від Евіа — майже посередині між островами Евіа та Хіос. Складався острів з двох високих скель, з"єднаних, наче сіамські близнюки, вузьким кам"яним переходом. На східній скелі грецький уряд встановив потужну радарну станцію раннього оповіщення про напад з боку Туреччини. Залога станції складалася з п"яти чоловік — техніків та інженерів-електронників, які, маючи в розпорядженні моторний човен морської охорони, могли коли завгодно тікати в самоволку, залишаючи тільки одну людину на господарстві.