— А як Мережко ставився до ідей КОМАН?
— Ніяк. — Фелікс замовк і заплямкав губами. — Можна прийняти ліки? Голова болить.
— Можна.
За сигналом Гайдука прийшов літній фельдшер у брудному халаті й дав Феліксу капсулу і склянку з водою. Проковтнувши капсулу («Чи не екседрин?» — подумав Гайдук), Фелікс обережно витер рот рукою і знову зиркнув коротко на Гайдука. Його погляд був сповнений ненависті.
— Яка чисельність Білого братства і червоних слизовиків КОМАН?
— До війни тисяч триста «білих», причому вони почали об"єднуватися з жебраками і дервішами з азійської частини, з Київ–East. КОМАНів значно менше — до тисячі активних бійців. Після війни втрати були величезні. Але під час Великої Темряви кількість «білих» знову значно зросла за рахунок безпритульних дітей. Думаю, зараз приблизно двісті тисяч нарків, хворих на AIDS та PSV, туберкульоз. Плюс бомжі, психи та геї.
— А членів КОМАН?
— Душ п"ятсот. Але ідейних і професійних.
— Хто ними керує?
— Ніхто, у КОМАН немає вождя. У цьому його принципова відмінність від більшовизму чи махновщини. Це мережа, а не вертикаль. Справжні слизовики. Тому КОМАН безсмертний.
— А яка роль Мережка? — домагався Гайдук.
— Мережко був моїм шефом і працював зі мною напряму. Він дуже розумна людина. Я йому вдячний за те, що врятував мені життя.
— Хто був той Пухир, до якого мене привели? На четвертому поверсі?
Гайдуку здалося, що в очах Фелікса майнув страх.
— Не знаю.
— Хто? — з погрозою перепитав Гайдук.
— Можливо, хтось з групускули інформації та піару. Я дійсно не знаю.
— Слухай мене, Феліксе… — терпець Гайдукові уривався. — Якщо ти думаєш, що я добрий слідчий, ти помиляєшся. Я хотів тобі дати шанс. Хотів, щоб ти вижив і працював на нас. Ти не хочеш. Зараз тебе знову пропустять через «карусель», і ти багато чого пригадаєш. Згода?
І, не чекаючи відповіді. Гайдук дав сигнал забрати Фелікса. До кімнати привели його подружку Зореславу і всадовили навпроти Гайдука. Він не помилявся тої ночі у тунелі — вона й справді була сліпа. Замість очей — білі шпаринки, затиснуті повіками.
Понюхавши повітря, Зореслава сказала:
ebooksa