— Маєш пропозиції?
— Не хочу вас розчаровувати, друзі, але я теж бездомний і сиджу з публічного терміналу, — сказав я. — Я переховуюся від «шісток» вже протягом року, пам’ятаєте?
— У мене є будинок на колесах, — сказав Ейч. — Ласкаво прошу до мене. Але не думаю, що зможу за тридцять шість годин потрапити в Колумбус, Ванкувер і Японію.
— Думаю, я можу допомогти вам, — сказав глибокий голос.
Ми всі підстрибнули і обернулися якраз вчасно, щоб побачити, як прямо позаду нас з’явився високий сивий аватар. Це був Великий і Могутній Оґ, аватар Оґдена Морроу. І він не матеріалізувався повільно, як зазвичай аватар робив при вході в чат-кімнату. Він просто виник, наче був тут весь час і тільки тепер вирішив зробитися видимим.
— Хто-небудь бував у штаті Орегон? — сказав він. — Тут дуже гарно о цій порі року.
Ми всі дивилися на Оґдена Морроу в заціпенінні.
— Як ви сюди потрапили? — запитав нарешті Ейч, коли йому вдалося підняти відвислу щелепу з підлоги. — Це приватна чат-кімната.
— Так, я знаю, — сказав Морроу, виглядаючи трохи збентеженим. — Боюся, я підслуховував вас чотирьох упродовж досить тривалого часу. І сподіваюся, що ви приймете мої щирі вибачення за вторгнення у ваше приватне життя. Я зробив це тільки з найкращими намірами, обіцяю вам.
— При всій повазі, сер, — сказала Арт3міда. — Ви не відповіли на його питання. Як ви отримали доступ до цієї чат-кімнати без запрошення? І без нашого відома, що ви тут?
— Пробачте, — сказав він. — Розумію, чому це може вас непокоїти. Але не потрібно турбуватися. Мій аватар має багато унікальних повноважень, в тому числі вхід у приватні чати без запрошення. — Говорячи, він підійшов до однієї з книжкових поличок і почав переглядати старі додатки до рольових ігор. — До початкового запуску ОАЗи, коли ми з Джимом створили собі аватарів, ми надали собі суперкористувацький доступ до всієї симуляції. Крім безсмертності та невидимості наші аватари могли йти куди завгодно і робити що завгодно. Тепер, коли Анорака немає, мій аватар єдиний має ці сили. — Він повернувся до нас чотирьох. — Ніхто не має можливості підслуховувати вас. Особливо «шістки». Протоколи шифрування чат-кімнат ОАЗи надійні, я вас запевняю. — Він злегка посміхнувся. — Всупереч моїй присутності.
— Він перекинув ту стопку коміксів! — сказав я Ейчу. — Після нашої першої зустрічі тут, пам’ятаєш? Казав же, що це не глюк програми.
Оґ кивнув і винувато стенув плечима.
— Це був я. Я можу бути досить незграбним.
Запала коротка мовчанка, під час якої я нарешті набрався сміливості поговорити безпосередньо з Морроу.
— Містере Морроу… — почав я.
— Будь ласка, — сказав Морроу, піднімаючи руку. — Називай мене Оґ.
— Добре, — сказав я, нервово сміючись. Навіть за таких обставин я був під враженням. Я не міг повірити, що насправді звертався до
— Тому що хочу допомогти вам, — відповів він. — І з того, що я почув хвилину тому, це вам може знадобитись.
Ми всі обмінялись нервовими поглядами, і Оґ, здавалося, зрозумів наш скептицизм.
ebooksa