Навіть не знаю, чого я очікував далі. Я сподівався, що, можливо, десята частина присутніх мисливців приєднається до нашого нападу на «шісток». Але за кілька секунд стало зрозуміло, що до битви приєднався кожен. Лютий бойовий клич піднявся серед моря аватарів навколо нас і вони кинулися вперед, нападаючи на армію «шісток» з усіх сторін. Повна відсутність вагання здивувала мене, адже було очевидно, що багато хто з них кинувся назустріч неминучій смерті.
Я з подивом спостерігав, як дві могутні сили зіткнулися навколо мене, на землі й в небі. Це була хаотична захоплива сцена, наче між собою стукнули осиний і бджолиний вулик, а тоді кинули на гігантський мурашник.
Арт3міда, Ейч, Шото і я стояли в центрі всього цього. Спочатку я боявся навіть поворухнутися, щоб не розтрощити мисливців, що роїлися навколо та біля ніг мого робота. Сорренто, однак, нічого не чекав. Він кинувся до нас, розчавивши кілька десятків аватарів (у тому числі кілька власних воїнів) титановими ногами свого робота. Кожен його крок створював на скелястій поверхні невеликий кратер.
— Ой-ой, — почув я бурмотіння Шото, коли його робот прийняв захисну позу. — Зараз почнеться.
Роботи «шісток» вже отримували величезну кількість пострілів з усіх сторін. Сорренто отримував більше, ніж будь-хто інший, тому що його робот був найбільшою мішенню на полі бою. І кожен мисливець зі зброєю не міг стримати пориву вистрілити в нього. Стіна снарядів, фаєрболів, магічних ракет і лазерних блискавок швидко знищили або відключили інших роботів «шісток» (які навіть не отримали шансу сформувати Вольтрон). Але робот Сорренто залишився неушкодженим. Кожен снаряд, що вціляв у нього, рикошетив од броньованого тіла не завдаючи ушкоджень. Десятки космічних кораблів літали і дзижчали навколо нього, обсипаючи його ракетними пострілами, але ці атаки також не давали ефекту.
— Зараз отримаєш! — крикнув Ейч по комлінку. — Наче у «Червоному світанку»!
І після цих слів випустив увесь арсенал Гандама в Сорренто. У той же час, Шото почав стріляти з лука Рейдіна, а робот Арт3міди — якимись червоними енергетичними променями, що виходили з гігантських металевих грудей Мінерви-Ікс. Аби не залишатися осторонь, я використав золотий бумеранг Леопардона, який запускався з чола робота.
Всі наші атаки потрапили в ціль, але лише зброя Арт3міди завдала Сорренто якоїсь шкоди. Вона відірвала шматок з правої лопатки металевої ящірки і ліквідувала встановлену там гармату. Але Сорренто не зупинявся. Він продовжував наступати, а очі Мехаґодзілли почали світитися яскраво-синім. Сорренто відкрив рота і з його пащі вистрілила синя блискавка. Промінь вдарився об землю прямо перед нами і почав насуватися, залишаючи в землі глибоку борозну та випаровуючи кожного аватара і корабель на своєму шляху. Нам вдалося уникнути удару, піднявши роботів у повітря, хоча в мене ледь не потрапило. Через секунду блискавка згасла, але Сорренто продовжував йти вперед. Я помітив, що очі його робота вже не світилися синім. Схоже, блискавка потребує перезарядки.
— Думаю, що ми досягли головного боса, — пожартував Ейч по комлінку.
Ми розділились і кружляли над Сорренто, що робило нас рухомими мішенями.
— Ну його, люди, — сказав я. — Не думаю, що ми зможемо його знищити.
— Проникливе спостереження, Зі, — сказала Арт3міда. — Якісь ідеї?
Я на секунду задумався.
— Як щодо того, щоб я відволік його, поки ви троє обійдете і потрапите в замок?
— Звучить, як план, — відповів Шото.
Але замість того, щоб попрямувати до замку, він нахилився і полетів прямо на Сорренто, скорочуючи відстань між ними за лічені секунди.
— Йдіть! — крикнув він по комлінку. — Цей виродок мій!
Ейч полетів праворуч від Сорренто, Арт3міда звернула вліво, а я злетів над ним. Шото зіткнувся з Сорренто віч-на-віч, і різниця у розмірі їхніх роботів була тривожною. Робот Шото виглядав наче іграшка поруч з металевим драконом Сорренто. Тим не менше, Шото зупинив двигуни і впав на землю прямо перед Мехаґодзіллою.
— Швидше, — почувся крик Ейча. — Двері замку відчинені!
З висоти я міг бачити, що армію «шісток» навколо замку вже прорвав нескінченний натовп ворожих аватарів. Ряди «шісток» були розбиті, і сотні мисливців пробігали повз, до входу замку, тільки щоб виявити, що не можуть перетнути поріг без копії Кришталевого ключа.
ebooksa