Першому гравцеві приготуватися

— У «шісток» не було вибору, — сказав я. — Це був єдиний спосіб зупинити нас. Ми вже відчинили Треті ворота і майже зайшли всередину, коли вони підірвали цю штуку… — я зупинився, дещо усвідомивши. — Як вони дізналися, що ми їх відчинили? Хіба що…

— Вони слідкували за нами, — сказав Ейч. — «Шістки», мабуть, розмістили навколо воріт камери спостереження.

— Отже, вони бачили, як ми їх відчиняємо, — сказала Арт3міда. — А це означає, що вони тепер теж знають, як це зробити.

— Яка різниця? — втрутився Шото. — Аватар Сорренто мертвий. Як і інші «шістки».

— Помиляєшся, — сказала Арт3міда. — Перевір Табло. Під Парзівалем ще двадцять аватарів «шісток». І їхні рахунки свідчать про те, що кожен з них має копію Кришталевого ключа.

— Чорт! — сказали Ейч і Шото разом.

— «Шістки» знали, що, можливо, доведеться підірвати Катакліст, — сказав я. — Тому вжили заходів безпеки і перемістили деяких аватарів поза Сектором Десять. Вони, напевно, чекали у винищувачах біля кордону сектора, в безпеці.

— Маєш рацію, — сказав Ейч. — А це означає, що ще двадцять «шісток» прямують прямо зараз до тебе, Зі. Тому рухай задом і йди всередину цих воріт. Мабуть, це твій єдиний шанс їх пройти. — Він переможено зітхнув. — Це кінець для нас. Ми вболіваємо за тебе, аміґо. Удачі.

— Дякую, Ейч.

— Ґокун о інорімасу, — сказав Шото. — Зроби все можливе.

— Постараюсь, — сказав я.

Тоді став чекати на благословення Арт3міди.

— Удачі, Парзівалю, — сказала вона після довгої паузи. — Ейч має рацію, знаєш. У тебе не буде другого шансу. І в жодного з мисливців теж. — Вона ніби стримувала сльози. Потім зробила глибокий вдих і сказала, — Не облажайся.

— Гаразд, — сказав я. — Взагалі ніякого тиску, правда?

Я знову подивився на недосяжні ворота в повітрі наді мною. Потім опустив погляд і почав сканувати територію, відчайдушно намагаючись придумати, як туди дістатись. Щось привернуло мою увагу — поблизу протилежного кінця кратера миготіло кілька пікселів. Я побіг туди.

— Е-е, не хочу бути надокучливим пасажиром, — сказав Ейч. — Але куди, чорт забирай, ти йдеш?

— Всі речі мого аватара знищив Катакліст. Тому зараз у мене немає нічого, щоб піднятися до воріт.

— Ти, напевно, жартуєш! — зітхнув Ейч. — «Шістки» вже в дорозі!

Я підходив до об’єкту на відстані, і він поступово ставав чіткішим. Це була Бета-капсула, яка висіла за кілька сантиметрів над землею, обертаючись за годинниковою стрілкою. Катакліст спопелив у секторі все, що можна було, але артефакти були незнищенними. Як і ворота.

— Бета-капсула! — закричав Шото. — Її, мабуть, відкинуло силою вибуху. Ти можеш використати її, щоб стати Ультраменом і підлетіти до воріт!