Антологія української готичної прози. Том 1,

Солотвин – «село за півмилі від Галчинця». (Примітка автора.)

22

Царина – «рівчак, що відмежовує лани один від одного або від дороги чи сіножаті. Сільська громада повинна була завше стежити за тим, щоб такі рівчаки не заростали й не осипалися». (Примітка автора.)

23

Журбинці – село поблизу Галчинця.

24

Сукуриха – «Та легенда настільки вкоренилася у народній вірі, що всі галчинецькі мешканці переконані були в тому, що їх ніколи жодна зараза не сягне. Цікаво, навіть, коли в 1830 році холера ґрасувала по всім околі, у Галчинцях не вмерла жодна особа. Воістину – віра творить чудеса». (Примітка автора.)

25

Священик Павло Немоловський – «90-кількалітній дідусь, уніат, був священиком на Запоріжжі. Після зруйнування Січі став парохом у Галчинцях. Це була ходяча хроніка історії козацької, скарбниця легенд і пісень українського народу. Мав спомини, писані власноручно, і книжку, церковним характером видрукувану, під назвою «Чорне Море», де були описані всі походи козацькі та житія кошових отаманів». (Примітка автора.) Очевидно, тут йдеться про книжку, писану церковним шрифтом від руки, бо такого друкованого видання нема ніде зафіксованого.

26

Таячка – потаємниця, подруга, якій можна все довірити.

27

Старий кіш зруйновано 1709 року, а осадились у Алешках 1712 р. (Примітка автора.)

28

Осадили Новий кіш на річці Підпольній 1735 року. (Примітка автора.)

29

Узять у неволю. (Примітка автора.)

30

Одрубати голову. (Примітка автора.)

31