Після моєї розмови з Євою Тео несподівано затих. Оскільки ми вирішили, що разом поїдемо таксувати, прогулянку за обопільною згодою було скасовано. Весь час до виїзду Тео залишався підозріло мовчазним, проте я почувався занадто спантеличеним, щоб розважати його чи розпитувати, чому він раптом наче води в рот набрав. Від страху я втратив не лише спокій, але й рівновагу. Протягом двох годин потому, як ми сіли в Nissan і виїхали в місто, я примудрився двічі погиркатися з диспетчером. Один раз із моєї вини — я переплутав адресу та підрулив не до того будинку. Вдруге ми обмінялися «люб’язностями», коли диспетчерка надіслала клієнту неправильний номер машини. Я працював нелегально, тож не ставив шашку із написом TAXI на дах автомобіля. Пасажири не зорієнтувалися, що мій темно-синій Nissan Almera прибув саме по них, і, чверть години потупцявши за півсотні кроків від мого авто, звернулися до іншої служби.
Я майже не помічав Тео й постійно думав про лист. Невдовзі після другої сварки з диспетчером я начебто збагнув, що означає крапка з комою в записі 11;30PM. Літери верхнього регістру могли бути введені лише за ввімкненого режиму Caps Lock або в разі затискання клавіші Shift. Майже напевно під час набору було ввімкнено Caps Lock, бо друкувати таке велике повідомлення, тримаючи затиснутою клавішу Shift, незручно. Оскільки повідомлення написано англійською, логічно, що під час роботи було ввімкнено англійську розкладку. Для того щоб поставити двокрапку за ввімкненої української розкладки, потрібно водночас натиснути клавішу Shift і цифру 6. В англійській розкладці двокрапка й крапка з комою знаходяться на одній клавіші неподалік Enter’а. Якщо натиснути цю клавішу водночас із Shift’ом, на екрані з’явиться двокрапка, якщо без Shift’а — крапка з комою. Автор листа набирав його за ввімкненого режиму Caps Lock, жодного разу не натиснувши Shift. Інакше кажучи, в записі часу 11;30PM мала стояти — і стояла б — двокрапка, якби автор, натискаючи клавішу з двокрапкою та крапкою з комою, скористався Shift’ом. Чому він ним не скористався? Не знаю. Можливо, він однорукий… ну, всяке буває. Але більш імовірно, що автор з якоїсь причини вводив текст одним пальцем.
Через розгубленість я лише за десять до дев’ятої згадав, що ми з Тео перед виїздом майже нічого не їли. Повертаючись із Луцького кільця до центру, зиркнув на сина й запитав:
— Їсти будеш?
Він неохоче похитав головою:
— Ні.
Я примружився:
— А чизбургер?
Хлопчак моментально пожвавився:
— Так!
— А фрі?
— Та-а-ак!
— Хе-хе, чемпіоне, хто хоче іграшку з «МакДака»?
— Я-а-а-а-а!
— Давай п’ять, малий! — мені таки вдалося його потішити. Тео ляснув долонькою по простягнутій лівиці. — До біса сварливу тітку з радіо, — я театральним жестом вимкнув рацію, — ми їдемо по «Хеппі Міл» до «МакДака»!
Ми залишили машину на стоянці за торговим центром «Злата Плаза» й, по-діловому заштовхавши руки до кишень, потупали до McDonalds’а. Незважаючи на будній день, приміщення виявилося переповненим, яблуку ніде впасти. Ми стали в чергу. За кілька хвилин я замовив «Хеппі Міл» з кока-колою для Теодора, а собі — «Біґ-Мак Меню».
— Підемо на вулицю? — Тео стояв біля моєї ноги та зацікавлено вивчав касові апарати. Зиркнувши на мене, хлопчак кивнув. — Добре. Застебни куртку, — я повернувся до касирки, яка збирала наше замовлення: — Все з собою, будь ласка.
Я не любив гамірних приміщень. Коли дозволяла погода, ми з Тео забирали бургери, йшли на Лебединку[31] та, влаштувавшись на вільній лавці, з’їдали їх на свіжому повітрі. Я любив не так свіже повітря, як можливість спокійно поговорити — без гамору й дратівливої метушні. Того понеділка погода не сприяла пікнікам, однак не дощило. Крім того, перед виходом із авто я примусив Тео вдягти осінню курточку, захоплену перед виїздом із дому, тож малий не мав замерзнути.
Ми спустилися сходами від торгового центру до зеленої алеї — повністю пішохідної вулиці Короленка, що тягнулась уздовж парку, — й сіли на найближчу до виходу зі «Злати Плази» лаву. Сонце сіло півгодини тому, небо помалу темніло. На холоді щоки Теодора порожевіли. Він дістав пакунок з іграшкою — крилатим м’ячем від Nerf Rebelle, — але зразу ж відклав, буркнувши «розгорну потім», і поліз по чизбургер.
— Тобі не холодно?