Ганнібал

Тоді Барні пригадав, що Корделл був упав головою в холодильник, і пошкодував про свою пропозицію.

— Ні, дякую, — відповіла Марґо.

Він сів за стіл навпроти неї. Вона позирнула на його руки, оцінила м’язи як суперник-бодібілдер, а тоді перевела погляд на обличчя Барні.

— Марґо, з тобою все гаразд?

— Гадаю, що так, — відповіла вона.

— Здається, у слідства питань до тебе нема, тобто я про це читав.

— Інколи я згадую наші розмови, Барні. Думала, скоро отримаю від тебе звістку.

Барні замислився, куди вона поклала ковальський молот — у сумку чи в гаман?

— Які від мене можуть бути звістки? Певно, я колись таки захочу дізнатися, як у вас справи, якщо ти не проти. Не проситиму в тебе нічого. Марґо, між нами мир.

— Просто, розумієш, мене непокоять невирішені питання. Хоча мені нема чого приховувати.

Барні знав, що вона отримала сперму. Якщо загал дізнається про вагітність, якщо в Марґо й Джуді все вийде, то Барні стане питанням номер один.

— Звісно, його смерть була дарунком Божим, тут я не брехатиму.

Швидкість, із якою вона говорила, підказала Барні, що Марґо підійшла до небезпечної теми.

— Певно, я таки хочу «коли», — сказала вона.

— Перш ніж я дам тобі «коли», дозволь показати тобі дещо інше. Повір, що це тебе заспокоїть і нічого тобі не коштуватиме. Секундочку. Зачекай.

Він узяв викрутку з банки з інструментами, що стояла на кухонній шафі. Примудрився її дістати, повернувшись до Марґо боком.

На стіні виднілися два розподільчі щитки із запобіжниками. Власне, один щиток уже був застарим і вийшов із ладу, працював тільки новий, розташований праворуч.

Біля розподільчих щитків Барні довелося стати до Марґо спиною. Він швидко відчинив лівий щиток. Тепер він міг слідкувати за нею в дзеркальці, яке приліпив ізсередини дверцят. Марґо запустила руку в сумку. Запустила, але не виймала.

Викрутивши чотири гвинти, він дістав зі щитка відʼєднану панель із запобіжниками. За панеллю в стіні виявилася порожнина. Барні обережно засунув туди руку й дістав пластиковий мішечок.

Марґо перехопило подих, коли він вийняв на світло вміст мішечка. То був знаменитий звіриний лик — маска доктора Лектера, яку йому доводилося носити в Балтиморській державній лікарні для психічно хворих злочинців, аби він нікого не покусав. Це був останній і найкоштовніший предмет зі схрону з речами Лектера.