Подружжя по сусідству

— Лампочку викрутили, — детектив Ресбак уважно дивиться на батьків. Замовкає на деякий час. — Це наводить мене на думку про те, що дитину забрали через задній вихід, віднесли в гараж, звідки виїхали, можливо, на машині, на доріжку. — Він чекає, але ні чоловік, ні жінка нічого не говорять. Він помічає, що дружина тремтить.

— Де ваша машина? — запитує Ресбак, нахиляючись уперед.

— Наша машина? — луною повторює Анна.

Розділ 3

Ресбак чекає на їхню відповідь. Вона відповідає першою.

— На вулиці.

— Ви паркуєтеся на вулиці, хоча у вас є гараж за будинком? — питає Ресбак.

— Усі так роблять. Так зручніше, ніж обходити по стежинці, особливо у зимовий час. Більшість людей отримують дозволи на паркування і просто лишають машини на вулиці.

— Зрозуміло, — каже Ресбак.

— А що? — запитує дружина. — Яке це має значення?

Ресбак пояснює:

— Може бути, що цим ви спростили задачу викрадачеві. Якщо гараж був порожній, а двері гаража відчинені, то було відносно легко завести туди машину й покласти в неї дитину, поки машину ніхто не бачить. Було б, очевидно, набагато складніше — і вже точно ризикованіше, — якби в гаражі вже була машина. Тоді викрадачу загрожувало б бути поміченим на доріжці з дитиною.

Ресбак помітив, що чоловік зблід іще на півтона, якщо можливо було збліднути ще сильніше. Його блідість стала вражаючою.

— Ми сподіваємося знайти сліди взуття і шин біля гаража, — додає Ресбак.

— Звучить так, наче це було сплановано заздалегідь, — каже мати.

— А ви думаєте, ні? — запитує Ресбак.

— Я… Я не знаю. Я думала, що Кору забрали тому, що вона лишилася вдома сама, що злочинець просто скористався можливістю. Ніби хтось схопив її в парку, коли я на мить відволіклася.

Ресбак киває, наче розмірковує над її точкою зору.

— Розумію, — каже він. — Наприклад, мати лишає дитину гратися в парку, а сама відходить по морозиво до кіоску. Дитину хапають, коли вона стоїть до неї спиною. Таке буває. — Він зробив паузу. — Але я впевнений, що ви бачите різницю.

Вона дивиться на нього скляними очима. Йому слід нагадувати собі, що в неї, напевне, шок. Він же бачить подібні речі регулярно: це його робота. Він дивиться на це аналітичним поглядом, позбавленим емоцій. У нього немає вибору, якщо він хоче розкрити справу. Він знайде цю дитину, живу чи мертву, та з’ясує, хто її забрав.